Модернізація чи профанація: як «слуги» калічать СБУ

19.12.2020, 15:36
Модернізація чи профанація: як «слуги» калічать СБУ
Фото: Riftnews

"Слуги народу" та їхні патрони поспішають перетворити Службу безпеки України на звичайну "інформаційну службу".

Шляхом "проштовхування" законопроєкту № 3196-д від 26 жовтня 2020 року "Про внесення змін до Закону України "Про Службу безпеки України" щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України" ініціатори реформи СБУ прагнуть якомога швидше позбавити її статусу правоохоронного органу. Їм важливо поспіхом перетворити її на "інформаційну службу".

Із впертістю, достойною іншого застосування, вони вводять суспільство в оману, стверджуючи, що внаслідок запропонованих змін ефективність оперативно-службової діяльності СБУ відразу "плигоне" до європейського рівня. Достатньо лише суттєво скоротити особовий склад Служби, провести хоча б часткову "демілітаризацію", позбавити її досудового слідства й інших "невластивих спецслужбі функцій", ліквідувати підрозділи боротьби з корупцією й організованою злочинністю, контррозвідувального захисту економіки держави тощо.

Гірко усвідомлювати, що така делікатна сфера як модернізація Служби перетворилась на чергову спробу популістів провести реформу заради реформи, а не з метою вдосконалення умов діяльності цього важливого державного органу. За інформаційної підтримки колишніх співробітників Служби, не переобтяжених досвідом успішної оперативної роботи, "експерти", котрі ще вчора коментували поширення пандемії, Мінський мирний процес, конституційну кризу й причини скасування футбольного матчу Україна-Швейцарія один поперед одного почали повторювати затхлий набір допотопних аргументів на кшталт «приведення законодавства й структури СБУ у відповідність до європейських стандартів» чи «ліквідації пережитків радянського минулого».

При цьому, "реформатори" нехтують застереженнями фахівців, що деякі запропоновані зміни суперечать Конституції України й не враховують сучасних викликів і загроз національній безпеці. Дивує, як можна було пропонувати перетворити СБУ на "інформаційну службу" з напівцивільним статусом, якщо це входить у протиріччя з частиною 3 статті 17 Конституції, де однозначно сказано: «Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави».

Невже "реформаторам" мало було граблів із визнанням неконституційними окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" й вони прагнуть перевести конфлікт з Конституційним Судом України в режим перманентного. Чим їх не задовольняє статус СБУ як "державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями" (стаття 1 Закону України "Про Службу безпеки України"), який дозволяв їй долати проблеми, що супроводжували процес державотворення протягом останніх майже 30 років.

Можна уявити, як шаленіють від радості й гомерично регочуть з потуг "модернізувати" у такий спосіб СБУ в Кремлі. Адже там уже давно спрогнозували наслідки такої реформи й дійшли висновку, що в умовах військового протистояння з спецслужбами України запропоновані зміни неминуче призведуть до ослаблення СБУ, про що режим Путіна міг тільки мріяти.

Облудлива риторика авторів і захисників законопроєкту № 3196-д від 26 жовтня 2020 року про нібито бажання позбавити СБУ «ознак спецслужби тоталітарної держави» чи «виконати вимоги західних партнерів» уже набила оскомину й не варта реагування.

Упередженість опонентів не дозволяє їм об’єктивно оцінювати реальність. Але, позаяк під час емоційної полеміки лунають заклики «закласти нову архітектуру СБУ», «створити потужну, професійну, патріотичну, національну спецслужбу», хочеться запитати авторів: невже вони й насправді переконані, що "з-під Куполу" проблеми функціонування Служби їм видніші?

Невже у них не вистачає досвіду, бажання чи ще чогось зупинитись і замислитись, чому керівництво СБУ так рішуче виступає проти запропонованих змін? Хіба очільники й ветерани Служби проти покращення законодавчого забезпечення оперативно-службової діяльності оперативних і оперативно-технічних підрозділів?

Чи можливо їх задовольняє рівень кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення співробітників СБУ? Мабуть, причина криється в іншому.

Схоже, зарозумілі автори реформ правову базу знають з чуток, реальною ситуацією в Службі володіють поверхнево, роль і місце СБУ в системі державних органів влади і завдання сприймають упереджено.
Хоча частина вини за недовіру народних депутатів України до СБУ й відсутність належної комунікації лежить на самому керівництві Служби.

Чому б, як це робили їхні попередники, не запропонувати народним обранцям нестандартні форми ділового спілкування? Наприклад, запросити їх взяти участь у якихось засіданнях Колегії СБУ, ознайомити з діяльністю Антитерористичного центру, Ситуаційного центру забезпечення кібербезпеки, відвідати полігон ЦСО "А", Військово-медичне управління, Національну академію, Галузевий державний архів.

Думаємо, що навряд чи відмовляться народні депутати України провести виїзне засідання комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Верховної Ради України в Херсоні, на базі Головного управління СБУ України в АР Крим чи в Маріуполі, в Головному управління СБУ в Донецькій та Луганській областях. Було б бажання, адже свого часу співробітники Служби навіть "різалися" з українськими парламентаріями в футбол.

Головне під час такого спілкування – переконати схильних фантазувати дилетантів-романтиків об’єктивно сприймати реалії й приймати рішення виключно за результатами скрупульозного аналізу доступної інформації. А працювати є над чим.

Наприклад, під впливом консультантів-вихідців з правоохоронної системи, які звичні до статистики, що характеризує ефективність роботи органів МВС, прокуратури, ДБР, САП, депутати Верховної Ради України часом роблять помилкові висновки щодо неефективності виконання Службою правозастосовної функції. На них магічно впливають наведені маніпуляторами цифри винесених за матеріалами СБУ вироків суду, повідомлень про підозру тощо.

Щоби переконати їх у тому, що ефективність Служби вимірюється іншими критеріями потрібна кваліфікована роз’яснювальна робота. Зокрема, під час спілкування з керівництвом Департаменту військової контррозвідки (ДВКР) СБУ народні депутати України могли б бути ознайомлені з деякими результатами роботи підрозділу в 2020 році.

Їм доцільно було б прокоментувати конкретні факти викриття учасників незаконних збройних формувань (40), шпигунів (3) та 15-ти агентів ворожих спецслужб. Розповідь про затримання терориста на спробі підірвати військово-медичний госпіталь у Сєвєродонецьку і залізничну станцію Рубіжне дозволила б показати реальний об’єм залучених сил і засобів, складність проведення агентурно-оперативних і оперативно-технічних заходів.

А головне, позаяк дехто з нардепів марить позбавити Службу права вести досудове слідство – наочно продемонструвати ефективність взаємодії оперативних і слідчого підрозділу СБУ. Можливо, їхній "реформаторський свербіж" дещо вщух, аби від безпосередніх учасників подій нардепи почули про деталі викриття військовими контррозвідниками 132 фактів незаконного обігу військових засобів ураження, у тому числі виявлення 4 схронів зі зброєю та боєприпасами, вилучення 4-х переносних зенітних ракетних комплексів, 11 керованих ракет, понад 120 реактивних протитанкових гранатометів, майже 3 тисячі гранат, понад 540 тисяч снарядів, мін, пострілів і набоїв до стрілецької зброї.

Проблема захисту інформації стала б їм зрозумілішою, якби співробітники ДВКР прокоментували викриття 73-х спроб іноземців одержати інформацію з обмеженим доступом в оборонній сфері, а також притягнення до відповідальності 269 посадовців за порушення законодавства щодо охорони державної таємниці до відповідальності. У контексті дискусії щодо позбавлення Служби правоохоронної функції народним депутатам варто було поставити риторичне питання, а хто в такому випадку буде протидіяти корупції у військових формуваннях України?

Якому правоохоронному органу будуть передані "невластиві" спецслужбі функції? Адже за існуючої налагодженої роками системи протидії корупції й організованій злочинності лише підрозділами військової контррозвідки протягом 2020 року попереджено економічних збитків держави на понад 9 мільярдів гривень.

Зокрема, військова контррозвідка СБУ запобігла незаконному відчуженню земель оборони загальною площею понад 26 тисяч гектарів на більше ніж 8 мільярдів гривень. А ще співробітники СБУ викрили мешканку Києва на вимаганні 60 тисяч доларів США за "сприяння" у призначенні на одну з керівних посад у Міноборони; правоохоронці затримали фігурантку під час отримання першої частини хабаря.

У грудні цього року військова контррозвідка Служби безпеки України попередила збут портативних багатофункціональних радіостанцій, які було викрадено в одній з військових частин на Львівщині. За 5 приладів фігурант планував отримати 50 тисяч доларів.

*   *   *

P.S. 17 грудня народний депутат України, керівниця робочої групи з підготовки проєкту закону щодо реформування СБУ, Мар’яна Безугла повідомила, що 18 грудня 2020 року цей законопроєкт буде винесений ц зал для голосування. Символічно, що цього ж дня військові контррозвідники України відзначають річницю свого створення.

Чи вдасться народним депутатам України зіпсувати їм свято? Думаємо, що ні, адже "караван іде" попри всілякі перешкоди.

ДЖЕРЕЛО

Читайте також:
Головний борець із корупцією та організованою злочинністю з лав СБУ підполковник Василь Малюк видав протизаконне розпорядження.
вчора, 12:15
Голова Служби безпеки України подав "гаранту" указ на звільнення свого першого заступника Руслана Баранецького.
18 січня, 13:34
Працівники держбезпеки розповіли про чергового «стрілочника».
13 січня, 15:37
Журналісти Останнього Бастіону ще місяць тому писали про ймовірну причетність спецслужб Білорусі до вбивства Шеремета.
04 січня, 18:59
17-річного мешканця міста Тамбов заарештували співробітники Федеральної служби безпеки РФ за звинуваченням у підготовці теракту.
25.12.2020, 13:45