Молдовська синиця до 9 травня
Генеральний задум "спеціальної операції" путінського режиму проти України виявився недосяжним для реалізації на практиці.
Вже дедалі менше сумнівів у тому, що Москва розраховувала на блискавичне захоплення столиці України, зміну вищого керівництва і швидкий примус офіційного Києва до капітуляції на умовах кремлівського бункерного щура. На користь цієї версії свідчать безліч наступних моментів:
- Спроби захоплення російськими спецзагонами Офісу Президента на вулиці Банкова з метою ліквідації Володимира Зеленського за кабульським сценарієм 1979 року.
- Здійснення інформаційно-психологічних операцій для організації військового перевороту певною групою "армійських патріотів".
- Стрімке виведення військ з Півночі України після шести тижнів топтання на підступах до столиці.
- Відсутність будь-якої координації між угрупованнями вторгнення, сподіваючися, що після повалення української влади бійці Сил оборони України всі до одного складуть зброю.
- Загальна чисельність контингенту "спецоперації", явно не розрахована на повсюдний суворий народний спротив.
Такий, далеко не повний, список аргументів пояснює крах цьогорічної російської агресії, під час якої путінське командування виявило себе абсолютно бездарним із погляду військової стратегії. На цьому тлі апеляції кремлівського бункерного щура до образу адмірала Фьодора Ушакова для опису якості командного складу російських окупаційно-терористичних сил виглядають знущанням з пам'яті видатного флотоводця минулого.
Те, що російські варвари зробили зі "звільненим" повністю Маріуполем, увійде до анналів найбільших воєнних злочинів світової історії без права на найменше виправдання. Фантомними болями краху путінського "бліцкриґу" пояснюють нові заяви міністра закордонних справ із пикою коня Сєргєя Лаврова.
Етнічний вірменин Лавров-Калантарян, не вимагає від Зеленського здатися і переконує "наказати зупинити спротив української армії". Визнанням безсилля загарбницьких сил вторгнення виступають його слова про небажання підганяти дії окупантів під якусь дату, включаючи 9 травня.
Для російських патріотів це якесь блюзнірство. Їх буквально розриває від питання: «Нам знову втертися і визнати, що загибель не менш як 25 000 солдатів, у тому числі практично всієї еліти спецназу – переможний результат?».
Сам вождь російської біомаси постає з таким "успіхом" запльованим жалюгідним ошуканцем, котрий по факту спаплюжив "справу дідів", які "брали Берлін". Він не виправдав надії, адже годує спадкоємців "великої перемоги" жалюгідними херсонськими крихтами.
Відтак для порятунку іміджу лідера "світової держави", верхового головнокомандувача "другої армії світу" потрібні якісь потужні антикризові рішення. Саме час нагадати, що крім України, кремлівський бункерний щур обрав своєю мішенню і сусідню Молдову.
В його схибленому мозку ця маленька східноєвропейська країна також має пройти "денацифікацію" через активне зближення з Європейським союзом і Північноатлантичним альянсом. Тиждень тому заступник командувача Центрального військового округу армії росії Рустам Міннікаєв вказав на мету Кремля: захопити всю південну частину України для отримання сухопутного виходу до придністровського апендикса, де нібито "утискають російськомовних".
Від цієї заяви холодним потом покрилося найвище керівництво Молдови та ватажки "ПМР". Але росіяни вже не мають якісного ресурсу для штурму Миколаєва та Одеси з метою виходу до Дністра, оборону Збройних Сил України окупантам не зламати.
Тому схвалено рішення про напад на прозахідну Молдову за лекалами "українського плану". 9 травня Пуйло, як і у випадку з Маріуполем, може оголосити, що Донбас майже "звільнений", і тепер настав час "рятувати"... Придністров'я.
Ймовірно, кремлівський бункерний щур вирішить визнати незалежність "ПМР", як він це зробив 22 лютого з терористичними угрупованнями "ЛНР"-"ДНР". І як наслідок, фактично оголосить війну Кишиневу, який має нечисленну армію.
Але замість прямого вторгнення ставка робиться на план російських спецслужб із нейтралізації молдовського керівництва в умовах масштабної дестабілізації республіки на ґрунті провокацій до 9 травня. Мовляв, Суворовською хитрістю брати.
У хід пустять політсилу експрезидента Ігоря Додона, агентурну мережу ФСБ в автономній Ґаґаузії та диверсійні групи ГРУ ГШ РФ, закинені з Придністров'я. Щоб отримати у руки молдовську синицю російські спецслужби будуть зі шкіри лізти, бо для них це останній шанс утримати путінський режим від падіння і не бути похованими під його уламками разом із бункерним щуром.
Своєю чергою, як раніше вже повідомляв "Останній Бастіон", остаточне приєднання Молдови до Румунії вирішить давно назрілу "придністровську проблему".
