Мовний скандал у Дніпрі: українофоби досі вчать дітей любити Путіна

Як кажуть у народі, – непокаране зло повертається, щоби сторицею нагадати про себе й у рази збільшити завдані раніше збитки.

Красномовною демонстрацією вищенаведеного є випадок у Комунальному закладі освіти "Спеціалізована середня загальноосвітня школа №126" Дніпровської міської ради.

Такі відомості оприлюднила громадська активістка, письменниця і волонтерка Анастасія Мельниченко, передає інформаційна агенція "Останній Бастіон".

З'ясувалося, що у вказаному навчальному закладі педагогічний склад вважає нормою доносити знання учням мовою окупанта і водночас насаджувати ненависть до українства (мови, культури, історії – прим. ред.).

«Не можу не відреагувати на хрестоматійну подію, яка сталася з дівчинкою Євдокією у Дніпрі (школа 126) , яку забулили усім класом з подачі вчительки. Отже, хто не знав, коротко історія така. Вчителька викладала у школі російською мовою. Мати дівчинки, яка почула це на онлайн-уроці, попросила вчительку перейти на українську. У відповідь вчителька вимкнула дитину з конференції та заявила її однокласникам, що відмовляється від їхнього класу, і звинуватила у цьому Євдокію.

Батьки миттєво вступилися за вчительку, назвавши маму дівчинки ненормальною. Діти почали жосткий булінг дитини. Вчительку звільнити не можуть (батьки Євдокії подають до суду), дитина від булінгу не захищена. Чому подія є "хрестоматійною" – тому, що булінг відбувся з подачі вчительки, яка зманіпулювала шестикласниками. Це було зроблено зумисне, аби покарати маму через її дитину.

Як мала би відреагувати адміністрація школи? (Відкладаємо питання мови, бо привід міг бути будь-який, наприклад – батьки дитини не здали гроші на солодкий стіл). Ось, прості поради:

1. Зробити публічну заяву, що така поведінка вчителя, яка призводить до булінгу – неприпустима. Вголос озвучити, що це булінг. І що школа не буде толерувати таке.
2. Організувати тренінг з протидії булінгу для усіх вчителів, усіх батьків школи та усіх дітей.
3. Почати внутрішнє розслідування щодо вчительки, аби зрозуміти, що змусило її так вчинити.
4. Пропрацювати для себе канали комунікації батьків та школи.
5. Публічно засвідчити підтримку Євдокії і осуд усіх, хто надумав її цькувати.
6. Подати заяву в поліцію щодо булінгу з боку усіх, хто слав дівчинці погрози.

Вибачте, але у мене особисто таке враження, що до деяких людей не доходить ніколи й нічого. Навіть, коли ракети їм на голови летять», – змалювала ситуацію Анастасія Мельниченко.

Важливо наголосити на тому, що станом на сьогодні (середина травня – прим. ред.) вітчизняний освітній омбудсман пан Сергій Горбачов досі не відреагував на інцидент у Дніпрі.

Що це, як не толерація ворожого ставлення до українців у нашій Богом даній країні, яка бореться за свою свободу?

Певно, для всього нашого хворого на меншовартість суспільства досі не дійшла прописна істина: наші прадіди та прабабці вмирали за мову, нас катували за солов'їну, палили та нищили все наше, і зараз вбивають всіх, у кого є синьо-жовтий стяг вдома, бо мова має значення!

Між іншим, "Останній Бастіон" нагадує читачам, що наперекір гучним і показним реформам українська молодь не засвоює потрібні їй знання через перевантаженість зайвими предметами.