Одне важливе нагадування для батьків
Ніколи й за жодних обставин не об'єднуйтесь з кимось проти своєї дитини, навіть на короткий час, навіть, якщо ваша дитина провинилась.
Забирала сьогодні свого Сашка зі школи. Поки чекала, мимоволі слухала розмову – мати якоїсь дівчинки спілкувалася з вчителькою.
Дівчинка повільно одягалася неподалік. Роздратована вчителька відверто була нею незадоволена, демонструючи це на люди:
– Відволікається, математику не любить, ручки губить, увесь час стрибає. Скільки можна стрибати? Адже це школа, не дитячий садок!
Мама слухала вчительку і дивилась на доньку. А потім покликала її:
– Чуєш? Арино, ти чуєш? Підійди до нас!
Арина у цей час понуро натягувала на себе бузковий комбінезон. Потім довго боролася з шапкою, змінним взуттям, лямками портфеля, і нарешті знехотя підійшла ближче.
– Ти зрозуміла, про що ми говорили? Ти погано поводишся. Мені доведеться розповісти все татові.
Дівчинка мовчки вивчала свої чоботи. Вони теж були бузковими, як комбінезон.
– Тато може прийти до школи, я сама йому все розповім, – зауважила вчителька.
– Чудово! Арино, ти чуєш? Завтра тато прийде до школи! – Переможно закінчила мати.
Арина продовжувала вивчати чоботи. Дитина стояла навпроти матері та вчительки – одна, а вони вдвох, – з іншого боку, навпроти маленького дівчати.
У цій конкретній ситуації я – взагалі ніхто. Я не знаю ні маму, ні дівчинку, ні вчительку, ні тим більше тата дитини, якого зібралися завтра пригнати до школи.
Але знаю одне! У той момент, коли ти об'єднався із кимось проти своєї власної дитини, хай навіть на хвилинку, хай через дрібницю, хай із праведного приводу, – у цю мить дитину втрачаєш.
Навіть, якщо ваша дитина тисячу разів не має рації, якщо ви на одній стороні. Це ваша спільна проблема і ви разом вирішуватимете її, інакше вона лишається на самоті.
Все, що потрібно зараз – стати на бік дитини, навіть просто фізично. Зробити крок і перенести своє обурене тіло на інший бік, встати поряд.
Так, Г'юстоне, у нас проблеми, ми втрачаємо ручки, не любимо математику, стрибаємо... Г'юстон, ти Г'юстон чи скаковий кінь, ну скільки можна стрибати?
Автор – Світлана Багіян, фаховий психолог
