Найбільша за розмірами й кількістю населення південноамериканська країна налаштована вороже до Києва. По той бік Атлантики панує русофілія.
До такого висновку дійшла дружина повноважного і надзвичайного посла України у Бразилії пані Світлана Мельник, передає медіаагенція «Останній Бастіон». З її слів, вітчизняне міністерство закордонних справ самоусунулося від своїх безпосередніх обов'язків.
Так, завдяки налагодженим довірливим контактам із керівництвом головних церков Бразилії вдалося винести тему України на перший план Національного молитовного сніданку у стінах двопалатного Конґресу. Це був дійсно прорив нашої релігійної дипломатії, оскільки державні службовці роками ігнорували південноамериканський напрямок.
«Рівнобіжно зміцнюємо контакти із впливовими регіональними елітами, насамперед керівництвом штатів, як от Сан-Паулу, де зосереджена третина національного ВВП Бразилії. Посол Мельник зустрівся з очільником урядової канцелярії — міністром Артуром Лімою. Він є «правою рукою» найвпливовішого у країні губернатора Тарсізіу ді Фрейтаса, який має високі шанси стати кандидатом на президентських виборах 2026 року від правоцентристських сил», — заявила Світлана Мельник.
На жаль, подібні успіхи поодинокі, оскільки у Бразилії досі міцне проросійське лобі та наявна розгалужена агентурна мережа шпигунів, здатних тиснути на тамтешніх політиків, бізнесменів, чиновників, депутатів, не кажучи про президента Луїза Іназіу Лулу да Силву.
«Найбільший виклик для Києва полягає у тому, що навіть, якщо за 2 роки відбудеться зміна влади, це автоматично означатиме, що наступні президент і уряд будуть більш проукраїнськими. Ми всі ще добре пригадуємо попереднього президента Жаїра Болсонару.
Він напередодні 24.II.2022 здійснив візит до путіна, до якого відчуває неприховану особисту симпатію. Згадаймо, що потім Болсонару зберіг зовнішньополітичний курс Бразилії щодо РФ: формально псевдонейтральним, фактично — проросійським.
Тому завдання перед Україною стоїть архіскладне. Через всі можливі канали — медійні, суспільні, релігійні — спробувати поламати це порочне коло на нашу користь. Маємо шанс достукатися не лише до сердець, але й умів бразильської політеліти, щоби вона стала на наш бік», — пояснила Світлана Мельник.
Однак на цьому довгому й тернистому шляху постала перепона у вигляді вітчизняного МЗС, яке по нині немає жодної стратегії щодо Бразилії та Латинської Америки у цілому. У країнах по той бік Атлантичного океану бракує не просто послів, але навіть перекладачів і звичайних співробітників дипломатичних представництв.
«Дійсно, попри всю безвихідність ситуації із нинішнім урядом, Бразилія заслуговує на те, щоб нарешті почати працювати із нею по-справжньому серйозно. А це означає насамперед виділення необхідних ресурсів, як кадрових, так і фінансових. На одному ентузіазмі, як ми звикли, тут не виїдеш. На жаль, у цьому контексті добрих новин немає.
Чому? Ну, бо наша дипломатична команда складається із цілих двох дипломатів, потрібно мати хоча б 10 дипломатів (у Німеччині в нас було понад 20, і був результат).І це реально засмучує, бо ми чудово знаємо, що для виправлення цього критичного положення достатньо перевести посади із тих посольств, де наших дипломатів непропорційно забагато», — додала Світлана Мельник.
Однак медіаагенція «Останній Бастіон» закликає своїх читачів не забувати, як давній приятель кремлівського бункерного діда путіна знову прагне вдовольнити агресора. Інтереси країни-жертви бразильському лідеру байдужі.