НАБУ і САП перевірять походження грошей, внесених як заставу у низці справ
Для таких перевірок антикорупційні органи звертаються до Державної служби фінансового моніторингу.
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура перевірятимуть походження коштів, які вносили як заставу за фігурантів низки кримінальних проваджень.
Про це розповів керівник САП Олександр Клименко в інтерв’ю YouTube-каналу «Є питання».
За його словами, такі перевірки можуть проводитися навіть без реєстрації окремого кримінального провадження.
«У нас були певні підозри стосовно внесення тих чи інших застав у наших розслідуваннях, і ми будемо це перевіряти. Наскільки це можливо постфактум підтвердити все це — досить складно, але в цьому напрямку ми будемо рухатися. Ми плануємо перевіряти це в багатьох провадженнях», — зазначив Клименко.
Очільник САП пояснив, що для таких перевірок антикорупційні органи звертаються до Державної служби фінансового моніторингу.
«Якщо ланцюг починається, наприклад, із внесення готівки незрозумілими людьми, які не мають джерел доходів, на банківські рахунки одних юридичних осіб, і потім по ланцюгу вони передаються і потрапляють на рахунок ВАКС, то це, в принципі, викликає підозри», — пояснив він.
На запитання, чи є підозри щодо походження грошей, внесених як застава за ексочільника Офісу президента Андрія Єрмака, Клименко наголосив, що наразі «не хоче висувати теорій».
«Це потрібно зібрати певний фактаж і потім уже з цим працювати і робити висновки», — сказав керівник САП.
У цій історії найбільше дивує навіть не те, що НАБУ і САП нарешті вирішили поцікавитися походженням мільйонів, якими оплачували свободу фігурантів гучних корупційних справ. Дивує коли саме вони вирішили це зробити.
Не під час внесення застави. Не в той момент, коли на рахунок ВАКС заходять десятки або сотні мільйонів гривень від людей чи компаній, чиї фінансові можливості можуть викликати очевидні запитання. Не до того, як підозрюваний залишає СІЗО.
А вже постфактум — коли гроші внесені, застава спрацювала, а фігурант опинився на волі.
Керівник САП Олександр Клименко фактично сам визнає проблему: встановлювати походження таких коштів заднім числом «досить складно». Але саме тому виникає просте запитання: чому ці перевірки не проводяться в момент внесення застави?
Адже для переказу десятків мільйонів гривень на рахунок ВАКС не потрібна машина часу. Є банк, платник, рахунок, призначення платежу, фінансовий моніторинг і державний орган, який за законом повинен бачити сумнівні фінансові операції.
Особливого присмаку цій історії додає те, що для перевірки походження застав НАБУ і САП збираються звертатися до Державної служби фінансового моніторингу, яку очолює Філіп Пронін.
До того самого Держфінмоніторингу, навколо керівництва якого вже розгорнулася серія гучних скандалів. «Останній Бастіон» писав про розслідування щодо можливих зловживань на полтавських фортифікаціях, у якому фігурують Пронін та його багаторічний соратник Богдан Корольчук; про знайдені під час обшуків документи, готівку та структури з ознаками конвертаційного центру; про претензії до Держфінмоніторингу через ненадання НАБУ інформації щодо руху коштів Fire Point; а також про історію з виведенням за кордон близько 100 мільйонів доларів.
Виходить доволі абсурдна конструкція: антикорупційні органи хочуть з'ясувати походження підозрілих грошей через державний орган, керівництво якого саме перебуває в полі антикорупційних розслідувань і скандалів.
Але є й інша сторона цієї показової «активності».
Коли йдеться про застави — НАБУ і САП обіцяють перевіряти гроші навіть постфактум. Коли ж у заявах про можливу корупцію з'являється прізвище Володимира Зеленського, ентузіазм антикорупційної вертикалі чомусь різко зникає.
«Останній Бастіон» уже розповідав про звернення щодо можливої причетності Зеленського до легалізації коштів, незаконного збагачення та зловживання впливом у справі котеджного містечка «Династія». Йшлося не про визнання когось винним, а про вимогу виконати статтю 214 КПК України: внести відомості до ЄРДР і провести розслідування. НАБУ та САП цього не зробили.
Тому поки що нова ініціатива Клименка більше схожа не на системну боротьбу з відмиванням коштів, а на чергову спробу перевіряти гроші тоді, коли вони вже виконали своє головне завдання — відкрили двері СІЗО.
Справжній фінансовий контроль мав би працювати навпаки: спочатку встановити, хто і звідки приніс десятки мільйонів, — а вже потім ці гроші повинні ставати заставою.
Інакше це не превенція злочину.
