Національний природний парк "Верховинський" підтримав суцільну вирубку карпатських лісів
Навіщо? Щоб зробити… протипожежні розриви ! Відсутність пожеж впродовж 13 років не заважає Верховинському нацпарку планувати нищити ліси.
Минулого тижня науково-технічна рада Верховинського нацпарку пробила дно, одноголосно підтримавши суцільну вирубку більше 40 гектарів високогірних лісів.
Протипожежні розриви – це смуги суцільно вирубаного лісу шириною близько 50 метрів, які начебто мають зупиняти пожежі. Проблема у тому, що за 13 років існування Верховинського нацпарку на його території зафіксовано НУЛЬ пожеж! Нічого дивного, адже це високогірна частина Карпат.
Відсутність пожеж не заважає Верховинському нацпарку планувати нищити ліси.
На засіданні науково-технічної ради представники нацпарку не просто плутались у класах пожежної небезпеки лісів.
Інший аргумент представників нацпарку:
Складається враження, що говорять лісівники, а не природоохоронці, які управляють заповідною територією.
Адміністрація нацпарку також аргументувала розриви тим, що їх запроектували фахівці «Укрдержліспроект», і їхня фаховість не може ставитися під сумнів.
Але насправді «Укрдержліспроект» проектує будь-які рубки, які захоче лісгосп чи нацпарк – бо отримує за проектування гроші.
Ба більше, члени науково-технічної ради з легкістю відмовилися від частини протипожежних розривів, які були запроектовані в охоронних зонах пралісів. І тому замість рубки розривів вони просто будуть там посилено патрулювати територію.
«За» суцільні рубки проголосували всі присутні члени науково-технічної ради. Серед них директор нацпарку "Гуцульщина" Юрій Стефурак та заступник директора Карпатського нацпарку Олександр Киселюк.
Навіщо Верховинському нацпарку настільки абсурдне знищення лісу?
Все просто. У державі катастрофічно не вистачає коштів на фінансування заповідних територій. Тож нацпарки намагаються заробляти.
Протипожежні розриви – це напівлегальний спосіб зрубати та продати майже 12 тисяч кубометрів деревини. 400 фур з деревиною – чудовий результат роботи природоохоронної установи.
Міндовкілля все ще може врятувати високогірні ліси, не погоджуючи протипожежні розриви! А ще Міндовкілля може звернути увагу на аналогічні проблеми в інших заповідних територіях, які все частіше починають заробляти на сумнівних рубках.
