Науковці оприлюднили план гігантського «гіпертелескопа» на Місяці
Розміщення телескопів на Місяці — ідея не нова.
Люди будували телескопи у своїх дворах і у віддалених горах і навіть запускали телескопи в космос. З кожним прогресом у нашій технології ми робимо дивовижні нові відкриття про Всесвіт. Отже, яким має бути наш наступний прогрес в обсерваторіях?
Виходячи з нової статті, хорошим вибором буде місячна поверхня. Розміщення телескопів на Місяці – ідея не нова. NASA вже профінансувало дослідницький грант для радіотелескопа місячного кратера (LCRT). Під час місій «Аполлон» астронавти розмістили на Місяці світловідбивачі, щоб астрономи могли вимірювати відстань до Місяця з точністю до міліметрів.
У новій статті автори узагальнюють кілька відомих ідей, а також представляють нову концепцію, яку вони називають гіпертелескопом. У той час як радіотелескопи на зворотному боці Місяця, такі як LCRT, є, мабуть, найпопулярнішою пропозицією, інші включають Life Finder Telescope At Lunar Poles (LFTALP), який представлятиме собою ряд 6,5-метрових телескопів, зосереджених на вивченні атмосфер екзопланет під час їх проходження повз зірки. Крім того, є Lunar Optical UV Explorer (LOUVE), який фокусується на яскравих ультрафіолетових об’єктах. Є навіть пропозиції щодо обсерваторії гравітаційних хвиль , подібної до LIGO.
Проблема з усіма цими пропозиціями полягає в тому, що вони вимагатимуть будівництва на технічному рівні, який буде складним завданням навіть на Землі. Ідея побудови на Місяці обсерваторій є високою метою, але наразі це далеко за межами наших технічних можливостей.
Тому автори пропонують дещо простішу ідею. Основний оптичний телескоп, який би використовував переваги місячного рельєфу. Потужність оптичного телескопа значною мірою залежить від розміру його головного дзеркала та фокусної відстані телескопа. На Землі фокусну відстань можна збільшити за допомогою кількох дзеркал.
Гіпертелескоп може використовувати матрицю дзеркал як основне дзеркало, розташоване вздовж рельєфу кратера. Детекторний кластер телескопа можна було б підвісити на тросі, подібно до того, як детектори в обсерваторії Аресібо були підвішені над сітчастою тарілкою. Оскільки дзеркала не повинні бути великими, їх було б набагато легше побудувати, а загальна форма кратера означала б менше «земляних робіт», щоб поставити їх на місце.
Варіантом цієї ідеї було б розміщення дзеркал з одного боку кратера, а прилади з іншого. Це дозволило б отримати дуже велику фокусну відстань, а діапазон спостереження такого телескопа був би обмеженим. Усі ці ідеї ще на ранніх стадіях. Крім їх будівництва, існують серйозні проблеми, які необхідно подолати.
З часом на дзеркалах накопичувався пил, і його потрібно було видалити. І хоча Місяць має набагато меншу сейсмічну активність, ніж Земля, вона все одно може вплинути на вирівнювання дзеркал і детекторів. Але ясно одне: ми повернемося на Місяць, і там, де люди йдуть, вони будують телескопи. Місячна обсерваторія – лише питання часу.
