«НАВІГАТОР» КИДКУ

БЕРМУДСЬКИЙ ТРИКУТНИК КОРУПЦІЇ

За теорією, Бермудський трикутник корупції виникає тоді, коли у особи, що приймає рішення, є широкі дискредитаційні можливості. Першим кутом такого трикутника є широта дискримінаційних можливостей. Це коли посадовець має можливість діяти не за протоколом - «відповідь «так» або «ні», а за протоколом «давай подивимось або нам потрібний час, щоб вивчити питання», іншими словами, посадова інструкція передбачає, що посадовець може застосовувати «творчий підхід» при прийнятті рішення. Коли Ви звертаєтесь до такого посадовця, він ламається, не впевнений, вагається.

Про це заявив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства та політичний експерт Віталій Кулик у блозі на сайті «Цензор.нет».

Якщо в інструкції чітко прописано, що посадовець зобовʼязаний протягом короткого проміжку часу надати відповідь, то тоді такі дискредитаційні повноваження вузькі, коли повноваження «що хочу то і роблю» тоді дискредитаційні можливості широкі.

Зазвичай в широті дискредитаційних повноважень в нашому суспільстві обвинувачують правоохоронні органи, суди, органи прокуратури, СБУ та державних підприємств. Інший кут Бермудського трикутника корупції, — це відсутність громадського контролю, коли все відбувається за ширмою, коли немає можливості займатися антикорупційним контролем. І третій кут, це монополія на прийняття рішення, це коли ви вимушені звертатися лишень в один орган що приймає кінцеве рішення.

Але і в такій, здавалося б не цивілізованій практиці спадщини перших років незалежності, наша країна відзначається інноваційним підходом створюючи нові геометричні чотирикутні форми корупції.

Четвертий кут корупції, як не дивно, це судова система, це коли рішення суду стає відомими заздалегідь до розгляду та озвучення ухвали.

За таких масштабів робіт завжди знайдеться той, хто захоче усіх обхитрити та заробити більше, ніж передбачено договорами.

«Укрнафта» як Державна компанія виступила генеральним замовником та уклала договір на послуги із спорудження свердловин № 35 та № 36 та № 37 Верхньомасловецького родовища.

Проте, коли роботи із буріння трьох свердловин були завершені, то генеральний підрядник  ТОВ «Навігатор Комплект» схоже обрав тактику «я не я і хата не моя».

І, як стверджують наші джерела, просто відмовилися оплатити субпідрядникам сервісним буровим компаніям та постачальникам матеріалів акти виконаних робіт наданих послуг з буріння, що були підписані директорами компаній, на яких стоять печатки обох сторін, і по яких вже були сплачені податки.

За цими подіями бурова компанія вже отримала рішення першої судової інстанції про арешт рахунків. Згідно судових реєстрів дійсно керівник «Навігатора» Кунцяк є відповідачем в справі №910/12165/24 за позовом ТОВ «Нафтогазбуріння» яка подала позов на арешт рахунків та майна на суму позову 28 млн.грн.

Хтось скаже – невеликі гроші. Але саме з таких «невеликих» грошей і платяться податки і зарплати.

Як завжди даний випадок має свою цікаву історію. Керівником нафтосервісної компанії «Навігатор комплект» є Роман Кунцяк. І саме його, як кажуть розслідувачі, зрештою, варто вважати відповідальним за великі кредиторські заборгованості перед постачальниками обладнання та послуг за виконання контракту з державною «Укрнафтою».

Кунцяк має великі кредиторські заборгованості перед постачальниками обладнання і щоб заспокоїти кредиторів, та переконати що незабаром вся кредиторка буде сплаченою, директор приводить дуже переконливий аргумент, — що вже понеділок (мається на увазі понеділок що настане 25 листопада 2024) арешт буде знято, що є домовленості і людина пообіцяла, що з понеділка починаємо платити.

Здавалося, стандартна формула розмови Дебітора що не хоче повертати гроші Кредитору, як що б не зовсім стандартна фраза, що вибивається з загальноприйнятої господарської практики - «в нас є домовленості, людина пообіцяла».

Пояснюю: ми довго працювали з компаніями на цьому ринку. Деякі фігуранти справи допомагали нам збирати на дрони та авто нашим підшефним підрозділам на фронті. Тому ми маємо достовірну інсайдерську інформацію.

Перевіряємо, чи часом не глузує директор Кунцяк з кредиторів, та з'ясовуємо кого має на увазі дебітор, яка саме людина в нашій країні могла б таке пообіцяти і особливо після останнього інтерв’ю гаранта, де він персонально помахав вказівним пальцем в сторону органів судової влади, слідчим органам та верховній раді припинити грабувати країну та її громадян.

Дійсно з понеділка (25.11.2024) апеляційну скаргу Кунцяка Романа розглядає Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Скрипки І.М.; Хрипуна О.О., Мальченко А.О.

Всі події відбуваються за теорією Бермудського трикутника, суд взяв час на «творчий підхід» та оголосив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні.

Крім того, за наявною інформацію від нафтосервісної компанії, одним з бенефіціарів виступає колишній співробітник СБУ, який починав працював в Харківської області. А як відомо, колишніх не буває.

З такими «крутими» бенефіціарами «Навігатор Комплект» все може бути… Зокрема вони можуть знати наперед рішення апеляції, особливо коли все «порєшали». На таку ймовірність вказує склад суддівської колегії.

Як кажуть розслідувачі, до рішення по «Навігатор Комплект» може мати стосунок скандальний суддя Хрипун, який вже був фігурантом розслідувань Бігусів і НАЗК, та є близьким другом колишнього харківського СБУшника з «Навігатор Комплект». Як завжди розслідування про багатомільйонні будинки та не відповідність доходам.

Доки суд намагався зʼясувати обставини причетності скандального судді Хрипуна О.О. , до прийняття неправомірного рішення про скасування арештів рахунків боржника Романа Кунцяка, яке заздалегідь було розголошено самим же Кунцяком ще задовго до оголошення  колегією суддів, ТОВ «Навігатор Комплект» розпродує своє майно за готівку в обхід заборони суду першої інстанції на відчуження та арешт всього майна компанії.

Про це повідомив кореспондент ОП із залу судового засідання, що спостерігав за перебігом розгляду справ в Північному апеляційному господарському суді міста Києва.