Навіщо японцям торії?
Торії – добре впізнавані червоні ворота. Вони майже завжди стоять перед входом до шінтоїстських храмів і популярні серед туристів.
Як стверджує вітчизняний лінгвіст-сходознавець Ірина Аоморі, торії є невіддільною частиною "японської естетики", передає інформаційна агенція "Останній Бастіон".
На сьогодні існує безліч версій етимології слова "торії", але найбільш переконлива тісно пов'язана з питомо японською міфологією, яку частково запозичили сусідні корейці.
«Якщо подивитися на ієрогліфічне написання торії – 鳥居, – то воно складається з канджі "птах" і "бути", цебто торії – "місце, де є птахи". Це доволі логічно, враховуючи характерну форму торії, яка нагадує гніздо-насіст для птиці. Власне, птахи традиційно виступають провідниками між світами (а торії це перегородка між ними), а ще займають особливе місце в японській міфології – завдяки їм вдалося виманити богиню Аматерасу з печери й повернути сонячне світло... У деяких храмах і досі вшановують півнів як священних птахів в честь цієї легенди, а торії слугують їм як насіст. Як бачите, японська міфологія надзвичайно цікава і непередбачувана», – пояснює лінгвіст-сходознавець.
Перша документальна згадка про торії датується 922 роком і відповідає періоду Хейан, вони були дуже простими й виглядали як дві прямі жердини з натягнутою між ними шнурівкою.
Згодом, за словами Ірини Аоморі, ця конструкція змінювалась і ставала все більш комплексною, тож тепер стиль торії відрізняється залежно від конкретного храму.
«Торії слугують перегородкою між світом богів і світом смертних, тож по той бік торії ви потрапляєте у світ богів – на територію його храму. Важливо, що попід торії не можна проходити по самісінькому центру, бо по центру йдуть лише боги. "Класичні" червоні торії – дерев'яні, пофарбовані в спеціальний відтінок червоного, який називається "акані". Цей колір відганяє злих духів і ампліфікує силу богів. Білі торії трапляються значно рідше і символізують святість місця, в якому стоять. Бувають також залізні або навіть залізобетонні торії, які, відповідно, не фарбують. На загал ці традиційні для країни вранішнього Сонця архітектурні споруди мають величезне культурне і сакральне значення», – висновує вітчизняний лінгвіст-сходознавець.
Натомість "Останній Бастіон" закликає своїх читачів пам'ятати про те, що першу Декларацію прав людини видав перський цар Кир Великий, вона записана на глиняному циліндрі.
