«Небажано, щоб вони програли»: прем’єр Бельгії заявив, що не вірить у поразку росії у війні
Він не приховує, що боїться за власну безпеку, адже Кремль пообіцяв «наслідки», якщо Бельгія дозволить ЄС конфіскувати активи росії.
Прем’єр Бельгії Барт де Вевер, який офіційно стверджував, що уряд його країни виступає проти надання Україні так званого «репараційного кредиту» із заморожених активів рф, бо «це зашкодить мирній угоді», назвав справжню причину такої позиції. Політик фактично зізнався, що боїться погроз, які раніше пролунали з москви — столиці країни-агресорки.
Про це Барт де Вевер розповів в інтерв’ю виданню «La Libre». Ба більше, він додав, що росія не програє війну в Україні, а заяви про її поразку є «байками».
Барт де Вевер не приховує, що боїться за власну безпеку, адже кремль пообіцяв «наслідки», якщо Бельгія дозволить Європейському Союзу конфіскувати активи росії.
«Хто вірить, що путін спокійно прийме конфіскацію російських активів? москва дала нам зрозуміти, що у разі конфіскації Бельгія та я особисто відчуватимемо наслідки “вічно”. Мені здається, це досить довгий термін», — сказав він.
Стосовно репарацій бельгійський прем’єр вважає, що після завершення війни країна, яка її програла, сама відмовиться або від усіх активів, або від їхньої частини. Така впевненість може здатися безпідставною, але Барт де Вевер не вірить у поразку агресорів. І взагалі вважає програш загарбників «небажаним».
«Хто справді вірить, що росія програє в Україні? росія не програє. Це байка, повна ілюзія. Навіть небажано, щоб вони програли, аби в країні, яка володіє ядерною зброєю, не панувала нестабільність», — сказав він.
Бельгійський прем’єр не коментує факт замороження іноземних активів центробанку країни-агресорки та доволі непослідовно називає спробу вилучити заморожені активи росії «крадіжкою».
«Крадіжка заморожених активів іншої країни, її суверенних фондів, ніколи раніше не здійснювалася. Це гроші центрального банку росії. Навіть під час Другої світової війни гроші Німеччини не конфіскували, а залишали замороженими», — заявив він.
Раніше, нагадаємо, Барт де Вевер звернувся до Європейської комісії з новою причиною не дозволяти використати «тіло» заморожених активів росії для надання Україні «репараційного кредиту». Він заявив, що такий крок може «зірвати мирну угоду», запропоновану США.
До появи «мирного плану» Бельгія офіційно ніяк не пояснювала свою позицію щодо цих активів, а неофіційно посилалася на побоювання юридичних наслідків. Коли у ЄС погодилися розподілити такі ризики на всі країни Євросоюзу, дуже «вчасно» для Бельгії з’явився й «мирний план» США.
Варто усвідомлювати: якщо рішення про «репараційний кредит» не буде ухвалене до 18 грудня, на початку 2026 року Україна може зіткнутися з нестачею фінансування. Екстрений план «Б» замість репараційного кредиту — це проміжна позика від ЄС. Утім, у довгостроковій перспективі «репараційний кредит» розглядається як єдиний можливий варіант.
