Нелітаючі "яструби". Як Міноборони віддало сотні мільйонів за БпЛА, що не злітають
Відомство віддало 650 млн за безпілотники сумнівної якості фірмі екснардепа Розенблата.
У грудні 2022 року Міноборони уклало угоду на 807 мільйонів на 55 безпілотних авіаційних комплексів (БПАК) «HAWK» і сплатило аванс на 650 мільйонів.
Виготовити їх до середини серпня належало фірмі ТОВ «Українські авіаційні системи» (ТОВ «УАС»), якою володіє дружина екснардепа Борислава Розенблата, фігуранта гучної «бурштинової справи». Однак перспективи отримання ЗСУ таких потрібних дронів є дуже примарними.
Про це йдеться у розслідуванні bihus.info.
Виробник переконував, що на ринку з 2018 року і має серійне виробництво тих-таки комплексів «HAWK»., на чому, власне, і наполягали у Міноборони та в Уряді, який виділив на придбання дронів у українських виробників безпрецедентні 40 мільярдів гривень.
Попри те, що на проведених для операторів БПАК навчаннях у середині липня дрони злітали через раз, завалювались і давали неякісну картинку, сам Розенблат тоді переконував, що до моменту завершення навчань і передачі замовлення всі недоліки виправлять.
Зрештою, до моменту завершення навчань БПлА так і залишились «сирими». За день до здачі контракту, 14 серпня, виявилось, що до здачі готові лише чотири із 55 замовлених «пташок».
Перший борт під час тестового польоту злетів, однак згодом втратив картинку. Тоді Розенблат припустив, що борт перегрівся і попросив дати БпЛА другий шанс.
Під час другого польоту дрон злетів, однак приземлитись йому не вдалося. Наслідок — відламані крила і тріщина на носі. Відламані крила Розенблат пояснив «особливостями моделі», хоча у документації про таку особливість безпілотника не йшлося.
Комісія від Міноборони, яка була присутня під час тестування, приймати БпЛА відмовилась.
Так само проблеми виникли і з другим комплексом. Не злетів, за зізнанням Розенблата, і четвертий комплекс. У небо піднявся і більш-менш впорався із тестовим польотом лише третій комплекс — один з чотирьох. Решта мали кожен свої вади — різні і непередбачувані.
Тож про серійне виробництво, на якому наполягали в МО, в цьому випадку не йдеться.
Виробник переконував, що його комплекс розроблений в кооперації з іноземними партнерами і виготовляється здебільшого із імпортних деталей. Допуск до експлуатації в ЗСУ HAWK було надано ще у 2017 році — його підписав тодішній міністр оборони Степан Полторак. Визначальні відомчі випробування HAWK проходив у Державному науково-випробувальному центрі Збройних сил (ДНВЦ ЗСУ) з 31 травня по 29 липня 2016 року.
І попри висновок про вдале проходження, вже тоді була інформація, що з дев’яти спроб вдалими були лише сім: двічі такий самий безпілотник, представлений молдовськими партнерами ТОВ «УАС» Drone-Tech SRL падав через особливість конструкції.
Зрештою, тоді Міноборони все ж таки підписало контракт із фірмою, до якої мав відношення нардеп із президентської фракції.
Перші два екземпляри були виготовлені через рік. На той момент їх ціна складала близько шести мільйонів гривень. Влітку 2019 Міноборони замовило ще сім комплексі по тій самій ціні.
Через проблеми із комплектуючими, їх заміну та проведення нових випробувань, виконання контракту значно розтягнулось у часі — визначені контрактом строки поставки спливли.
Міноборони звернулось до суду з вимогою змусити виробника сплатити 10 мільйонів неустойки за зрив контракту, а виробник, у свою чергу — з вимогою перегляду ціни, адже після заміни комплектуючих, на його думку HAWK коштував значно дорожче.
Повномасштабне вторгнення внесло свої корективи. Через термінову потребу у БпЛА, ТОВ «УАС» передало ЗСУ комплекси, які вже кілька років припадали пилом на складі.
У Міноборони підтвердили, що безпілотники потрапили до ЗСУ і що негативних відгуків на них від військових не надходило.
Саме цим у Міністерстві пояснили підписання з ТОВ «УАС» нового контракту: відповідне замовлення надійшло від Генштабу.
Однак вартість компексів зросла удвічі — до понад 12 млн грн. Як розповів журналістам вже колишній партнер Розенблата Костянтин Пожидаєв, який відповідав за технічну сторону контракту, в цю вартість були включені і сума збитків від раніше фактично подарованих ЗСУ комплексів, і 30% «інтересу» департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння і військової техніки Міноборони. Саме такі документи — а точніше додаткову угоду до старого контракту — Розенблат нібито пропонував підписати Пожидаєву, однак той відмовився через великі ризики такої оборудки.
Втім, у контракті стоять підписи і печатки саме Пожидаєва. Він стверджує, що вони сфальшовані, а на час підписання його навіть не було в Україні. За його словами, це зробив його партнер Борислав Розенблат для отримання цього контракту з МО. Після цього він звільнив Пожидаєва з посади директора і той втратив контроль над компанією, а Розенблат — контроль над виробництвом.
Зрештою, Розенблат якимось чином вирішив цю проблему, втім Пожидаєв, який переглянув відео з випробувань нових БпАК HAWK стверджує, що вони не мають нічого спільного із тими, що їх підприємство виробляло раніше.
У Міноборони повідомили, що у новому контракті з виробником йшлося про той самий HAWK, що й раніше, але із покращеними характеристиками: зі збільшеними дальністю, часом польоту та камерою, втім по факту виявилось, що 650 мільйонів відписали на неперевірені комплекси.
Олександр Лієв, ексочільник Департаменту, який і підписував контракт із ТОВ «УАС», у коментарі заявив, що був впевнений у тому, що купує ті самі HAWK, що й у попередній партії, а всі відповідні служби до моменту підписання перевірили юридичну, фінансову та технічну складові контракту.
У серпні Розенблат запевняв, що найближчим часом може здати тридцять комплексів, ще кількадесят – за пару місяців. Міноборони зголосилось перенести терміни здачі комплексів на жовтень. Однак виконання контракту під загрозою через арешт рахунків ТОВ «УАС» у кримінальній справі, яку розслідує ДБР.
Як йдеться у розслідуванні, правоохоронці припускають, що керівництво компанії змовилось із Міноборони з метою заволодіння коштами через укладання контракту за завищеними цінами.
