«Полтаватрансбуд» обібрав полтавців, держбюджет і бійців на Донбасі
Основні власники будівельної фірми «Полтаватрансбуд» Олексій Ландар і Валерій Маляренко отримали понад 30 млн грн на будівництві оборонної лінії на Донбасі, з яких відмили левову долю.
За ідеєю, ці фортифікації мали захищати українських військових і перешкоджати просуванню російських найманців у разі нападу. Ключове слово – «мали». Бо виконувати будівельні роботи «Полтаватрансбуд» найняв дешеву робочу силу – студентів, безхатьків, волоцюг etc. Жителі сіл і селищ поблизу Артемівська розповіли журналістам про сусідство з «будівельниками», яких на місці розмістили в приміщеннях сільських пошт, шкіл, їдалень і будинків культури. Власне, сусідство із «зодчими» впізнавалося за запахом, гучністю лайки та кількістю пляшок із-під алкоголю.
Замість красномовних описів зведеної «Полтаватрансбудом» оборонної лінії, просто викладемо тут ось це фото.
Ландар і Маляренко глибоко переконані, що такий півтораметровий завглибшки рівчачок, укріплений стовбурами дерев, зможе надійно захистити наших бійців у разі сутички. Хто має хоч найменше уявлення про війну та про артилерійські обстріли, зрозуміє всю ганебність, підлість і підступність забудовника.
Історія з будівництвом укріплень на Донбасі почалася ще в березні 2015 року. Уряд екс-прем’єра Арсенія Яценюка тоді виділив 850 млн грн з державного бюджету на будівництво оборонних споруд в Артемівському районі Донецької області – повідомляє «Економічна правда».
Кошти були розподілені між 20-ма областями, що значно ускладнило контроль за грошима.За домовленістю, кожна область отримала ділянку вздовж лінії оборони, де зобов'язалася побудувати визначену кількість об'єктів оборони.
Інформація про розподіл коштів отримала гриф державної таємниці. Підрядників для проведення робіт області визначали самі.
Рік тому тодішній радник міністра оборони Ігор Мельник, який відповідав за розподіл коштів, відзвітував про майже 100-відсоткову готовність споруд.
–600 кілометрів фортифікаційних споруд на сході України були побудовані в найкоротшітерміни. Жодна країна після Другої світової війни не зводила такі грандіозні оборонні об'єкти менш ніж за півроку. Все це – в умовах складної економічної ситуації та бойових дій, – сказав радник.
Та журналісти, що недавно були на Донбасі, зазначили, що ями з частоколом, вартістю майже 1 млрд грн, своє віджили.
– Пройшов рік, і грандіозний проект посипався. В низці областей правоохоронні органи порушили кримінальні справи за розтрату бюджетних коштів, – прокоментувала Інна Попович для «Економічної правди».
Щоб зрозуміти, чому так сталося, треба взяти до уваги деталі.
Усі гроші на виконання участі Полтавської області в зведенні частини проекту фортифікаційної лінії отримав «Полтавтрансбуд». Компанія забов’язалася побудувати дві лінії оборони завдовжки 30 км.
Полтавські ЗМІ наголошували, що голова Полтавської ОДА Валерій Головко особисто відповідає за спорудження в районі Артемівська фортифікаційних споруд, щоб відбити ймовірний напад сепаратистів.
Щоб «Полтаватрансбуд» не помилився, де копати, полтавські фахівці побували на Донеччині і «вбили колишки». Після цього Головко заявив, що попереду важка робота – збудувати.
Робота й справді була важкою, а оскільки за неї взялися фахівці Ландар і Маляренко, вона перетворилася в непідйомну.
Управління капітального будівництва Полтавської облдержадміністрації та товариства з додатковою відповідальністю «Полтавтрансбуд» погодили процедуру переговорної закупівлі. Сума замовлення, яку отримала фірма – 30,3 млн грн.
Власне, надане на початку статті фото укріплень щонайкраще показує, куди, як і через що «Полтавтрансбуд» витратило державні кошти.
Та фірма нажила собі «доброї» слави ще до візиту на Донбас. «Полтавтрансбуд» відомий у Полтаві низкою скандалів. У ЗМІ є низка матеріалів щодо новобудов у м-ні Левада, які компанія намагалася звести за підробленими протоколами громадського обговорення. Проти незаконного будівництва тоді протестували близько 2000 людей.
Також компанія Ландара&Маляренка займалася ремонтом кабінетів чиновників Полтавської обласної ДПС, вартістю майже 4 мільйона гривень. Це у 2012 році, коли курс гривні до долару становив 1 : 8.
У серпні 2015-го, саме коли звітували про будівництво фортифікацій у стилі п’ятирічку за три роки, «Полтаватрансбуд» розривався на два фронти. У прямому і переносному значенні. За іронією долі склалося, що компанія будувала для АТО і тут, і там. Забудовник саме розпочав підготовчі роботи для будівництва 10-поверхівки за адресою вул. Героїв АТО, 65 А, (тоді ще вул. Красіна). Щоправда, без дозвільних документів, паспорта і обговорень із мешканцями трьох сусідніх дев’ятиповерхівок, розповіла Наталія Ткаченко, мешканка багатоповерхівки на Героїв АТО, 63.
Жінка зазначила, що «Полтаватрансбуд» хоче розмістити майбутню висотку на відстані менше 15 метрів від прилеглого будинку. Це – порушення будівельних норм. Як наслідок – відсутність сонячного світла, тріскання стін, перебої з водою тощо. Активісти зверталися в усі інстанції – від міського голови Полтави Мамая до Кабміну. Ніхто не відреагував.
Натомість «Полтаватрансбуд» залучився допомогою тітушок для придушення протестних настроїв і пришвидшення темпів будівництва. Крапкою (поки ще не фінальною) стало побиття пенсіонерів і відштовхування матерів із дітьми кремезними хлопцями, яких Ландар і Маляренко приганяли на місце майбутньої багатоповерхівки двічі протягом липня цього року.
Побиті й налякані жінки через правозахисника Василя Ковальчука звернулися за допомогою в прокуратуру їхнього району. Там обіцяли розібратися та вжити заходів.
