Сюжети про «Арку», нетверезих священників та фотографування депутатів: погрози полтавським журналістам та хто бореться проти цього
Останнім часом у полтавському медіа-просторі стали все ширше лунали погрозливі заклики щодо журналістів. Це погрози журналістці Дарині Синицькій, яка, буцімто, розповсюджує особисту інформацію про громадських активістів; Тетяні Цирульник, якій порадили «поберегти здоров’я через журналістську діяльність»; Ользі Дудці, яка отримувала погрози від адвокатки. Наступ на свободу слова був завжди, і Полтава у цьому плані не виняток. Редакція «ОБ» вирішила висвітлити останні інциденти за участю журналістів, у яких робилися погрози щодо їх діяльності та здоров’я.
Одразу зазначимо, що президент Порошенко на нещодавній прес-конференції заявив про неймовірний рівень свободи слова, якого за часи Незалежної України ще не було.
– Я аболютно твердо переконаний, що такого рівня свободи слова, який є зараз в Україні, у тому числі й для громадянського суспільства, ще не було. Ніколи за свою історію Україна не мала такого рівня свободи, у тому числі по відношенню до журналістів та до громадських діячів, – приводить слова гаранта «Цензор.нет».
Тож чи так це насправді?
Видавцю полтавської газети невідомі радять «поберегти своє здоров’я»
24 травня видавцю полтавської газети «Коло» і головному редактору сайту «Кolo.news» Тетяні Цирульник невідомий у телефонній розмові порадив «поберегти своє здоров’я». Журналістка пов’язує телефонну розмову зі своєю професійною діяльністю та написала заяву до поліції. Видавцю полтавської газети невідомі радять «поберегти своє здоров’я»
– Думаю, мені радили поберегти здоров’я через журналістську діяльність, – вважає Цирульник.
Журналістка пов’язує дзвінки із подіями, які «Коло» активно висвітлювало навколо скандальної забудови арки «Газетний ряд». Вона написала заяву в поліцію за 171 статтею (перешкоджання журналістській професійній діяльності).
Поліція закрила провадження щодо погроз журналістці «Громадського.ТБ Полтави»
Поліція закрила кримінальне провадження щодо погроз адвоката Марини Розанової журналістці «ГромадськеТБ. Полтава» Ользі Дудці. Поліція закрила провадження щодо погроз журналістці «Громадського ТБ.Полтави»
Відповідного листа про закриття провадження журналістка отримала від слідчої Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області.
У документі, зокрема, зазначено, що за зверненням журналістки було проведено досудове розслідування та прийнято рішення про закриття кримінальне провадження «у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення».
Згідно з листом слідчої, провадження було закрите ще минулого року – 13 вересня 2016 року. А повідомлення про закриття провадження журналістка отримала 28 квітня 2017 року.
– Цікаво, що Розанова, батько та мама обвинуваченого у вбивстві Петрова зазначили слідчій Короткій, що перед судом я підходила до адвоката і наказала вийти з цієї справи, – написала на своїй сторінці у «Facebook» пані Дудка.
За словами журналістки, аби відкрити провадження вона витратила два тижні, а «слідство» тривало з вересня 2016 до кінця квітня 2017.
– Висновок, який можна зробити за підсумками цієї історії простий: відтепер адвокатам можна хапати людей за руки в суді, кричати на них, принижувати їхню гідність у присутності інших осіб, обіцяти в присутності свідків побрити їх наголо та казати, що виставлять їхні фото на порносайтах, припускати, що їх ненароком може збити машина по дорозі і таке інше. Все можна, любі адвокати, бо, як показала практика – вам за це нічого не буде, – написала журналістка.
Журналістка додала, що промоніторила подібні випадки по реєстру: «Справи навіть про побиття журналістів затягували, а потім просто закривали. Я думаю, що зараз боротися з цим, як один проти системи. І чомусь я впевнена, що програю. Тому не хочу витрачати свій час, нерви, гроші. Слідчі сказали, сама винувата, сподіватись на суди, куди я ходжу щодня і бачу як там судять, наївно».
У Полтаві депутат погрожував журналісту розправою за критичні статті про нього
27 квітня під час сесії Полтавської міськради журналісту інтернет-видання «Останній Бастіон» Сергію Нагорному перешкоджав виконувати редакційне завдання вже колишній депутат Сергій Чередніченко (БПП «Солідарність»). Про це журналіст повідомив представниці ІМІ у Полтавській області.
За словами Нагорного, інцидент стався, коли він фотографував депутатів, зокрема і Чередніченка.
За словами журналіста, депутат забороняв себе фотографувати, але мова більше стосувалася критичних статей, які були опубліковані на сайті «Останнього Бастіону».
Зокрема, видання публікувало матеріали, в яких йдеться про те, що в Полтавській міській раді є депутат, хворий на шизофренію. У підтвердження опублікували документи у вигляді копії медично-соціальних експертиз і виписок з історії хвороби. Згідно з ними, депутат Полтавської міськради Сергій Чередніченко має довідку інваліда ІІ групи і розлади психіки. Також видання писало про те, що депутат нібито збив у ДТП людину і уник відповідальності за це. Крім того, на сайті є статті із критичною оцінкою роботи депутата в міськраді.
Після інциденту журналіст написав заяву в поліцію. Як зауважує представниця ІМІ у Полтавській області, неофіційно на цього ж депутата скаржиться ще один місцевий журналіст, але він не став писати заяву в поліцію.
Полтавській журналістці погрожують у соцмережах вбивством
Журналістці інтернет-видання «Полтавщина» Дарині Синицькій користувачі соціальної мережі Facebook Руслан Зарубін, Віталій Солоній і Данило Плахов порожують згвалтуванням і зникненням без вісті. Заклики до розправи над журналісткою вони залишили під постом Андрія Князєва (Позивний Княже).
Андрій Князєв звинуватив Дарину Синицьку у розповсюдженні особистої інформації активістів.
– Дарина приїхала в Полтаву, з окупованого Донецька. Полтава прихистила Дарина, пригріла і дала роботу. Але замість того щоб бути вдячною, Дарина стала шпигувати, пакостити і зливати інформацію шанувальникам федералізації і причаївся в Полтаві, своїм друзям Колорадо і сепаратистам! Останній раз Дарина отримала приватну та особисту інформацію, від наших горе "правоохоронців", про полтавських активістів протестують проти забудови сумновідомої арки в центрі! Інформацію Дарина виклала в мережу, після чого невідомі одразу ж почали тероризувати за телефонами активістів і їх сім'ї!, – написав Князєв і закликав розповсюджувати його інформацію про журналістку.
У коментарях він додав: «Я не здивуюся, якщо Дарина виявиться причетною до зграї, що б'є в Полтаві таблички нашим героям і орудує на їх могилах!».
Після цього користувач, полтавець Руслан Зарубін написав:
– Давайте сделаем это трехдырое пропавшим безвести! Інший користувач, журналіст, редактор Данило Плахов залишив свій коментар: – Драть долго кверху задом». Інший коментатор, полтавчанин Віталій Солоній спрогнозував, що журналістку знайдуть «в кульках, за гаражами».
На публікацію погроз Дарині Синицькій зреагував голова Полтавської обласної організації Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Євген Лопушинський на сторінці осередку у Facebook.
– Маємо не якісь ефемерні, а цілком реальні погрози журналістці. У відповідь на те, що Дарина Синицька опублікувала чергову статтю стосовно розслідування різанини біля так званої «Кривавої арки», полтавець Андрій Князєв опублікував на своїй сторінці Фейсбук пост із незрозумілими і безглуздими звинуваченнями на адресу журналістки. Оскільки Дарина є уродженкою Донецької області (до речі, території, яка є підконтрольною саме Україні), Андрій Князєв вбачає у журналістських розслідуваннях Дарини дослівно – злив інформації та шпигунство. Під цим постом «друзі» позивного Княже пропонують зґвалтувати, «щезнути без вісті», «знайти у гаражах» журналістку. При чому, цілком серйозно, – повідомив він.
Євген Лопушинський також зазначив, що окремі колеги постять ці публікації і підтримують заклики звести рахунки із журналісткою.
– «Колеги», ви це серйозно? А чи, до речі, ви хоча б перевіряли факти, коли робили репости і писали свої домисли з приводу? Але мова зараз не про те. Є заява до правоохоронних органів. Обласна організація НСЖУ, членом якої є Дарина Синицька, бере розслідування на контроль. Окремо звертаюся до тверезомислячих колег із проханням висловити солідарність із журналісткою та також узяти цю справу на олівець. Усе це переходить усяку межу. І тому, закликаю жорстко реагувати на подібні речі, – написав голова обласної організації НСЖУ.
Кременчуцька поліція відкрила кримінальне впровадження за фактом погроз головреду «Кременчуцької газети»
Кременчуцька поліція відкрила кримінальне впровадження за фактом погроз Олегу Булашеву редактору Кременчуцької газети. Як повідомляє прес-служба міського відділу поліції, 15-го травня до Кременчуцького відділу поліції до них надійшла відповідна заява щодо телефонних погроз у бік журналістів видання та головного редактора.
Відомості за вказаним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 3451 Кримінального кодексу України (Погроза або насильство щодо журналіста). Триває досудове розслідування.
Нагадаємо, редакція Кременчуцької газети останніми днями від невідомих отримує дзвінки з образливими висловами щодо висвітлення теми роботи міського моргу. Але апогеєм подій став дзвінок не лише з образами на кшталт «Ви виродки!» та інше, а ще й погрозами. Серед них була фраза: «Готуйся, тебе розчленуємо та покладемо у той морг, за який ти так багато пишеш!».
Окремо редакція просить журналістські організації: Національну спілку журналістів Украіни, Інститут масової інформації, «Репортери без кордонів» та інші тримати цю справу на постійному контролі, бо залишати без уваги погрози журналістам, думка яких не співпадають з провладною думкою, це можна розцінити як загрозу демократії.
Полтавська медіаспільнота не дала звільнити журналіста за сюжет про нетверезого священика
Журналіст телеканалу «Лубни» (м. Лубни, Полтавська область) Олександр Назарець, матеріал якого про нетверезого священика УПЦ МП не пускали до ефіру, продовжує працювати на каналі
Журналіст залишився на телеканалі завдяки розголосу в медіа та втручанню обласної організації Національної спілки журналістів України (НСЖУ). Сюжет про священнослужителя Анатолія Безрідного показали у випусках «ТСН», Полтавських телевізійних новин та ще декількох телеканалів.
Сам журналіст через сторінку у Facebook подякував колег за підтримку.
– Розмова про моє звільнення була усна, ніяких заяв я не підписував і після резонансу який вийшов завдяки підтримці людей у керівництва телекомпанії знято питання про моє звільнення. Я залишаюсь. Дякую всім, хто підтримав і всім, хто радів моєму звільненню. Тепер я побачив, що наш телеканал дивляться, і людям не байдуже питання свободи слова. І останнє. Телекомпанія «Лубни» з його колективом це моя друга сім’я, – написав пан Назарець.
Нагадаємо, 11 квітня журналіста телекомпанії «Лубни» Олександра Назарця змусили зняти із випуску новин та вилучити зі сторінки каналу на YouTube сюжет про затримання поліцією служителя Свято-Троїцького храму (УПЦ МП) Анатолія Безрідного, який керував авто у нетверезому стані. На знак незгоди журналіст забрав речі і розмістив прощальний пост у мережі Facebook.
Зазначимо, що за даними «Репортерів без кордонів» Україна за 2016 рік посіла 102 місце в рейтингу свободи слова. Серед пострадянських країн у України не найгірші позиції, проте до рівня свободи слова у європейських сусідів нам ще далеко.
Примітно, що найжорсткіша цензура в Білорусі, яка посіла 153 позицію, поліпшивши показник на 3 пункти щодо 2016 року. Ситуація зі свободою слова в РФ не змінилася. Країна, як і в 2016-м, займає 148 місце в рейтингу з 180 представлених країн.
Журналістів захищає одразу кілька статей Кримінального кодексу України. Стаття 171 - Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.
1. Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів – карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою, – карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.
Стаття 345-1 – Погроза або насильство щодо журналіста.
1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності -
карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності -
карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї тяжкого тілесного ушкодження у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності – карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.
4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, – караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.
Примітка. Під професійною діяльністю журналіста у цій статті та статтях 171, 347-1, 348-1 цього Кодексу слід розуміти систематичну діяльність особи, пов’язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів.
Віктор Карпенко
