За скільки продались полтавці
Стверджують, що вибори справа затратна. Нумо пригадаймо як проходили вибори теперішнього міського голови Олександра Федоровича Мамая. Тоді Олександр Федорович зрозумів декілька речей : пенсіонери живуть на межі злиднів; держава не має великого бажання їм допомагати; можна підлеститись до пенсіонерів – бідолах, поспівчувати їм, надати якусь допомогу, при цьому не тонко натякнувши, за таку допомогу він очікує підтримки на виборах. Треба визнати, що цей хід вдався – пенсіонерам припало до вподоби отримувати продуктові набори (так звані пайки), щоправда, не так часто отримували, як бажалось, але хоча б це. Іншим мульким цвяшком було те, що під час отримання пайка „мамайського” треба було годинку послухати вихваляння „годувальника”. Навіть на пакетах було зображено три безстатеві істоти, які підняли в безнадії руки до гори, мабуть, до годувальника, який, проте, був не на небі, а ходив інколи на зібрання в хвалу себе ж. Можливо, Олександр Федорович мітив уже до небожителів? Хто ж його знає…
Продуктові набори були універсальними, здається включали в свій склад літрову пляшку олії, кілограм борошна (чи макарони, вермішелі), банку кільки (чи тушонки), банку згущеного молока. Ледь не забув про основне - кілограм гречки. В цілому - чим була багата фірма Інтерагро, яка на той час належала Мамаю. Пригадаємо тогочасні ціни – олія близько 8 грн, борошно (макарони) близько 4 грн., тушонка десь 4-5 грн., кілька дешевше – 1-2 грн., згущене молоко близько 8 грн., гречка 2 грн. за кілограм. Сам пакетик близько гривні. Якщо все це складемо, то отримаємо близько 30- 35 гривні. Звичайно, потрібно врахувати підготовчу роботу - складання списків пенсіонерів, розсилку запрошень, видача наборів, фіксація видачі, оренда приміщення –, доречно до вартості набору прибавити ще гривень 5-10. Розрахунок досить орієнтовний - це все краще знає бухгалтерія Олександра Федоровича, але навряд чи вона погодиться поділитись цим знанням з нами. Тож будемо вважати, що один набір з доставкою – формуванням – видачею вартує близько 40-45 грн.
Нагадаємо, що видача велась раз у квартал, а отже треба поділити цю суму на 3 й отримаємо вартість одного голоса виборців на місяць – 15 гривень. Ну, що ж, бачили очі … Таким чином, виконана програма „ як отримати голос виборця за 15 гривень „ була виконана. Звичайно, що мова йде про досить величеньку сучу - потрібно помножити 15 грн на 60- 70 тисяч пенсіонерів міста, а це складе 1,5 - 2 млн. гривень, а тепер помножте це на рік. Проте, чи не образливо, що вас, пенсіонери, оцінили аж в 15 гривенників ?
Було ще обіцяно підняти пенсії, до цього руки, якось не дійшли - не до того, відпрацьований матеріал уже не потрібний. Хід Мамая було вірно розраховано - якщо прибавити до найменшої пенсії 15 грн., то цю надбавку ніхто і не помітить. А ось набір, та ще й зі священними заклинаннями – залишиться.
Пройде не так багато часу і годувальник вирішить, що непогано було б, якби йому компанію склали ще два заброди. Так розпочались виборчі перегони до Парламенту. Проте ці двійко були настільки впевнені в перемозі – руки ж безстатевих істот підняті на пакетиках, на дитячих майданчиках, завжди підняті в німому заклику допомоги, месія має допомогти, тож вони й мантри не ходили люду читати. Електорат просвічували інші знавці „спасіння ”, а ось пенсіонерам таке ставлення чомусь не сподобалось. Ні, вони не протестували, не перестали брати пайки, проте на виборах раптово проголосували не за ставлеників годувальника, чим дуже розсердили його – перестав давати набори.
Голова розсердився і на новообраних депутатів – не пішов до них навіть поздоровити, а ті не пішли до голови знайомитись. Щоправда, один із них вирішив, що образ індійського вождя з томагавком йому дуже личить і хотів, щоб голова помітив його відкриття, навіть приніс показати томагавк. Голова не оцінив цей вчинок - тихенько зник. Мабуть, запропонував депутатові іншу гру – в хованки. Другий новообраний не полюбляє таких ігор, він людина серйозна, він любить спати, а під час сну – голосувати, навіть за бюджет. Важко депутатам, платню встановили 12000 гривень, часи важкі, вони гідно розділять незгоди зі своїми виборцями.
Все ж хотілось би спитати, а чому обранці так і не спромоглись знайти законне вирішення відкликання, впливу на негідних посадовців – понад 20 років незалежності, а рішення немає. Мабуть, формат парламенту не має такої можливості.
Гнап Нерушима.
Дякуємо Віталію Залужному за люб'язно надані матеріали.
