Німеччина розміщує війська біля кордонів росії вперше з часів Другої світової війни
НАТО має бути готовим до нападу протягом чотирьох років.
Німеччина оголосила про плани розмістити свої війська на східному фланзі НАТО в Литві, що стане першим постійним закордонним розгортанням німецьких військ за останні десятиліття.
Згідно із заявою Бундесверу, підрозділ стане повністю боєздатним до 2027 року, повідомляють західні ЗМІ.
Одночасно Німеччина ухвалила історичне рішення різко збільшити військові витрати, звільнивши оборонний бюджет від обмежень на запозичення.
Армія країни, Бундесвер, перебуває в процесі масштабного переозброєння, оскільки, за словами начальника Генерального штабу генерала Карстена Брейєра, «російська загроза не обмежиться Україною».
Генерал вважає, що НАТО має бути готовим до нападу протягом чотирьох років: «Питання не в тому, скільки часу потрібно мені. Питання — скільки часу дасть нам путін», — цитує військового BBC.
Ця заява — відображення глибоких змін у німецькій політиці після вторгнення росії в Україну. Ще нещодавно Німеччина дотримувалася обережного курсу: демілітаризація, торгівля з Росією, ставка на м’яку силу. Все змінилося з «Zeitenwende» — переломним моментом, який оголосив канцлер Олаф Шольц у лютому 2022 року, коли пообіцяв €100 млрд на переозброєння.
Однак цих грошей не вистачило навіть на закриття критичних проблем, поскаржився генерал Брейєр. За його словами, армія потребує додаткових 100 000 солдатів і повномасштабної реформи.
Проблеми глибокі: від нестачі боєприпасів і персоналу до застарілих казарм. Звіт комісара Бундестагу у справах збройних сил описав ситуацію як «надто мало всього». Лише на ремонт інфраструктури знадобиться €67 млрд.
Щоб прискорити реформу, наступник Шольца — Фрідріх Мерц — поспіхом провів скасування ліміту державного боргу ще до розпуску парламенту. Інакше нова ліва та праворадикальна більшість могла б перешкодити реформі.
За даними YouGov, 79% німців вважають Путіна небезпечним для Європи. Майже стільки ж — 74% — так само оцінюють Дональда Трампа. Після недавніх антиевропейських заяв віцепрезидента Джей Ді Венса довіра до США як гаранта безпеки різко знизилася.
Тепер Берлін вирішує: на кого спиратися, якщо Америка відійде вбік? Молодь, навіть вихована в дусі пацифізму, змінює погляди. 18-річна Шарлотта Крефт каже: «Ми виросли з думкою, що Німеччина не повинна воювати. Але зараз ми зобов’язані захищати демократію та свободу».
Проблема в тому, що людей в армії не вистачає. План збільшити чисельність до 203 000 провалився. Генерал Брейєр наполягає: країні потрібно 460 000 військових, включно з резервістами. Тому повернення призову є «абсолютно необхідним».
