NYT пише про масштабні розтрати у військових закупівлях
«В Україні вкрадуть усе, що не прибите цвяхами».
Україна лише за 2024 рік втратила близько $1,2 млрд військового бюджету через шахрайство, розтрати та неефективне управління оборонними закупівлями. Частину компаній, які не виконували контракти або фігурували у кримінальних провадженнях, водночас продовжували допускати до нових державних замовлень.
Про це пише The New York Times, аналізуючи дані перевірок українських аудиторських служб.
За даними видання, 7 із 10 найбільших українських військових підрядників отримували нові замовлення попри кримінальні розслідування щодо можливого шахрайства, невиконання попередніх контрактів або затримання керівників за корупційними звинуваченнями.
Аудитори також виявили 18 компаній, які укладали нові угоди, не виконавши попередніх. Шість із них, за даними перевірок, не виконали жодного контракту.
Одним із прикладів NYT називає постачання до ЗСУ бракованих мінометних снарядів у 2024 році. Після цього керівника підприємства-постачальника Леоніда Шимана заарештували.
Водночас, як зазначає видання з посиланням на урядові аудиторські звіти, Агентство з оборонних закупівель України продовжувало укладати нові контракти із заводом Шимана навіть після того, як чиновники виявили проблеми з якістю озброєння.
Загалом через розтрати, шахрайство та неефективне управління у 2024 році було втрачено близько $1,2 млрд. Приблизно $126 млн із цієї суми, за даними аудиторів, припало на випадки, коли дешевші пропозиції ігнорували, що призводило до переплат за озброєння.
NYT наводить як приклад закупівлю реактивних снарядів. У 2024 році Агентство з оборонних закупівель оголосило тендер на придбання реактивної артилерії на сотні мільйонів доларів.
На конкурс подалися три компанії. Одна запропонувала ракети приблизно по $4200 за одиницю, друга — по $4600, а третя — по $5100.
При цьому всі ракети були однаковими та вироблялися на одному заводі в Туреччині однією компанією.
Найнижчу ціну запропонував турецький виробник Arca Defense, що, як зазначає видання, свідчило про можливість прямого постачання із заводу. Однак контракт отримала компанія, яка запропонувала найвищу ціну, — дочірня структура чеського оборонного холдингу Czechoslovak Group.
За даними аудиторів, через це державний бюджет втратив $150 млн.
«Контракт на поставку ракет был одним из многих украинских проектов, которые помогли превратить Czechoslovak Group в мировой оборонный гигант. Компания вышла на биржу, превратив 33-летнего мажоритарного владельца Михала Стрнада в самого богатого производителя вооружений в списке миллиардеров Forbes», — пише NYT.
Ще один випадок, наведений виданням, стосується закупівлі в Сербії ракет радянського зразка.
Через проросійську політику Сербії Україна була змушена використовувати ланцюжок посередників для отримання цього озброєння. Контракт уклали з українською державною компанією «Спецтехноекспорт».
За словами аудиторів, підприємство мало історію невиконання контрактів, а його керівників підозрювали у привласненні коштів та відмиванні грошей. У результаті угода щодо постачання ракет почала розвалюватися, а «Спецтехноекспорт» став найбільшим боржником перед Агентством з оборонних закупівель.
Американський експерт із боротьби з корупцією Джеймс Вассерстром, коментуючи ситуацію, заявив: «В Україні вкрадуть усе, що не прибите цвяхами. Це давня традиція».
