Оцей їхній ліберал – приколіст? Чи куди?
Власна оцінка «бучанської різанини» − безвідмовний, точний тест на людяність кожного з 7,91 мільярда нас ще нині сущих
Абсолютна більшість землян визнала місячне перебування «другої армії світу» в містечках під Києвом геноцидом української нації. Світ зайшовся у німотному крику.
Нікого не вразила й офіційна позиція міністерства оборони рф: «За время нахождения данного населенного пункта под контролем российских вооруженных сил ни один местный житель не пострадал от каких-либо насильственных действий. Это провокация киевского режима». Традиційно іхтамнєбило.
Нормальні люди нормально реагують: ненависть, біль, ніякого прощення звірам, Гаага.
Звісно, ближчими часами, на жаль, не вийде ліквідувати усю до ноги ординську нечисть з 64-ої окремої мотострілецької бригади (в/ч 51460) із села Князе-Волконське Хабаровського краю, яка біснувалася в Бучі. Але матерям, сестрам, братам і дітям орків слід, принаймні, надіслати світлини скоєного цими нелюдями. Як чорну мітку. Запрошення до страти.
Та, певно, ми отут, у воюючій, спливаючій кров'ю країні, у руйновищах, під мало не щогодинне виття сирен до чогось суттєвого недотумкуємо.
Панові Нікуліну, популярному блогерові Каспаров.ру, звісно, видніше. Бо наші дивани непорівнянні – його набагато комфортніший. Вищий. Принаймні, зараз з нього видно усю 83-відсоткову підтримку божевільного пацюка фашистською ордою. Якщо придивитися, можна розгледіти й поодинокі постаті колег-лібералів, котрі не стали на заваді оцьому паскудству – глибинній фашизації руського міра.
Присікуємося до окремо взятого пана Нікуліна, бо точно його запитання «Чому за місяць не прибрали трупів з вулиць?» не головне.
«Хотя бы в братские могилы − неужели это так сложно для многотысячной группировки со всем необходимым и для штурма, и для обороны оснащением?», − бідкається ліберал, позитивно налаштований до бендерівського краю, співчуваючий, сміливо тавруючий щурячу державність і тлустих полковників, котрі, бачите, не проревізували, не поховали з очей трупи на вулицях Бучі, Бородянки, Ірпеня. Жартує. Мовляв, розкидані по Бучі тіла «молодих мужчин чи пенсіонерок», щонайменше, ламають психіку вояків.
Не про те запитуєте, ліберале. І жартуєте якось кострубато. Ви б ще раз, вкотре розпитали один одного «Кто виноват?» і «Что делать?». Врахуйте й нашу відповідь: «Повний демонтаж. Негайна ліквідація».
