Охорона бджіл у разі застосування в сільському і лісовому господарстві засобів захисту рослин

04 травня, 12:05
Охорона бджіл у разі застосування в сільському і лісовому господарстві засобів захисту рослин

Інструкція для аграріїв

«Людство існуватиме доти, доки живе бджола»
Горацій

Вимоги законодавства України, щодо охорони бджіл при використанні засобів захисту рослин в сільському і лісовому господарстві Юридичні та фізичні особи, які проводять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов'язані забезпечити їх охорону. (ст. 30, ЗУ «Про бджільництво»)

1. Забороняється проводити оранку та будь-яким іншим чином руйнувати медоносні угіддя, застосовувати засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива, інші препарати та здійснювати будь-які роботи, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору. (ст. 30, ЗУ «Про бджільництво»)

2. Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов’язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь. (ст. 30, ЗУ «Про бджільництво»)

3. Застосовувати у сільському та лісовому господарстві, на присадибних ділянках тільки тi пестициди i агрохiмiкати, що пройшли державну реєстрацію i включені в Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні ( Перелік пестицидів і агрохімікатів і щорічні доповнення до нього видається Департаментом екологічної безпеки Міністерства екології та природних ресурсів України відповідно до ст. 7, 12, ЗУ «Про пестициди і агрохімікати» № 86/95 від 02.03.1995 р)

4. Застосування засобів захисту рослин повинно здійснюватися згідно з переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, і доповненнями до нього, які містять науково обґрунтовані регламенти застосування препаратів (норми витрат, кратності обробок, обмеження щодо способу, періоду обробок, строків останньої обробки до збирання врожаю тощо) та є обов’язковими для дотримання всіма фізичними особами та суб’єктами господарювання. (р. ІІІ , ч. 1, 2, «Інструкція з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин»)

5. Фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов'язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату. (ст..37, ЗУ «Про бджільництво»)

6. Фізичні особи та суб’єкти господарювання, які застосовують засоби захисту рослин, зобов’язані завчасно повідомляти органи місцевого самоврядування про заплановане застосування засобів захисту рослин шляхом надання повідомлення про застосування засобів захисту рослин (далі - завчасне повідомлення) за три доби до запланованого їх застосування.

Завчасне повідомлення подається фізичною особою та суб’єктами господарювання до органів місцевого самоврядування, на адміністративній території яких (з урахуванням відстані 10 кілометрів від зовнішнього периметру території застосування засобів захисту рослин) планується застосування засобів захисту рослин.

У разі якщо територія, на якій планується застосовування засобів захисту рослин, знаходиться на адміністративній території двох чи більше органів місцевого самоврядування (з урахуванням відстані 10 кілометрів від зовнішнього периметру території застосування засобів захисту рослин), завчасне повідомлення подається до всіх таких органів місцевого самоврядування.

Завчасне повідомлення про використання засобів захисту рослин на одній земельній ділянці (декількох земельних ділянках в одній місцевості) подається кожного разу фізичними особами та суб’єктами господарювання до органів місцевого самоврядування в разі використання засобів захисту рослин. (р. ІІІ, ч. 4, 5, Інструкція з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин)

7. Всі роботи з пестицидами і агрохімікатами проводити в ранкові (до 10) і вечерні (18-22) години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години у похмурі і прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10 градусів. (6.1.5. Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві»

8. Заборонено обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл. (р. ІІІ, ч. 10, «Інструкція з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин»)
        
9. Проводити обприскування наземним методом при швидкості вітру до 3 м/с (дрібно крапельне) і 4 м/с (крупно крапельне), при цьому не порушувати зону санітарного розриву від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт по догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку при вентиляторному обприскуванні - 500 м, при штанговому і гербігації дощуванням - 300 м. При застосуванні аерозольних генераторів санітарно-захисні зони повинні відповідати вимогам, зазначеним в інструкції для даного виду апаратури; обробка посівів у цих зонах допускається при напрямку вітру від населених пунктів і інших об'єктів, що підлягають санітарному захисту. ( 6.3.1., 6.3.4. Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві»

10. Авіаційно-хімічні роботи в сільському господарстві із застосування пестицидів повинні виконуватися на робочій висоті не більше 3 м над об’єктом обробки і проводитися, як правило, в ранкові та вечірні години доби, при відсутності повітряних потоківі, при швидкості руху повітря, що не перевищує - 3 м/с (дрібнокрапельне обприскування) і 4 м/с (крупнокрапельне обприскування), температурі повітря не вище +22 град. При збільшені висоти обробки в два і більше разів відповідно повинні бути збільшені і санітарно-захисні зони. (5.16, «Державні санітарні правила авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України» ДСП 382-96.).

11. Забороняється проведення авіаційних обробок пестицидами всіх груп токсичності з метою боротьби з шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур, лісових і інших угідь, які розташовані ближче :
а) 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік;
б) 2 км від рибогосподарських водоймищ, відкритих джерел водопостачання, місць випасу свійських тварин, об’єктів природно-заповідного фонду (заповідників, національних парків, ботанічних та зоологічних заказників і т.п.);
в) 1 км від населених пунктів, тваринницьких ферм і птахоферм, посівів сільськогосподарських культур, що використовуються у їжу без термічної обробки, а також садів, виноградників та місць проведення інших сільськогосподарських робіт( 5.26, «Державні санітарні правила авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України» ДСП 382-96.).

12. Підприємства, установи і організації зобов'язані вести облік наявності та використання пестицидів і агрохімікатів та надавати інформацію органам, що ведуть державний облік. Всі проведенні хімічні обробки фіксувати в журналі обліку застосування пестицидів на посівах, у садах, теплицях і інших об’єктах господарства. (ЗУ «Про пестициди і агрохімікати» , Додаток 11 до Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 ).

13. Допускати до роботи з пестицидами і агрохімікатами осіб, які не мають протипоказань по стану здоров’я і пройшли медичний огляд на право здійснення робіт з пестицидами і агрохімікатами у відповідності з 4 «Положенням про медичний огляд працівників певних категорій», пройшли спеціальне навчання та мають допуск (посвідчення) на право роботи із зазначеними пестицидами і агрохімікатами, відповідно до статті 11 ЗУ «Про пестициди і агрохімікати» No 86/95-Вр від 02.03.1995 р. Всі працівники, при виконанні робіт з пестицидами і агрохімікатами, повинні мати при собі медичну книжку, допуск (посвідчення) і наряд на виконання певних робіт з пестицидами і агрохімікатами. (Додаток 1, Додаток 2 до Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98).

14. Виконувати основні вимоги щодо захисту рослин відповідно до ст.4 ЗУ «Про захист рослин» № 180XIV від 14.10.1998 р., а саме:

- суворе додержання регламентів зберігання, транспортування, торгівлі та застосування засобів захисту рослин;
- збереження корисної флори і фауни;
- недопущення пошкодження рослин, погіршення їх стану та забруднення продукції рослинного походження і довкілля засобами захисту рослин.
- додержання технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту;
- екологічне та економічне обґрунтування доцільності захисту рослин від шкідливих організмів.

Контроль і відповідальність за порушення законодавства України про пестициди і агрохімікати, про захист рослин і про бджільництво.

Згідно законодавства України контроль за транспортуванням, зберіганням та застосуванням засобів захисту рослин в межах своїх повноважень здійснюють: Кабінет міністрів України і центральні органи виконавчої влади (безпосередньо на місцях державні районні адміністрації), Держпродспоживслужба ( безпосередньо фітосанітарна інспекція), Державна екологічна інспекція, Органи місцевого самоврядування (Районні Ради, сільські, селищні Ради, територіальні громади), Національна поліція.

Порушення законодавства України про пестициди і агрохімікати, про захист рослин і про бджільництво тягне за собою цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

Пасічники мають право в судовому порядку відшкодовувати збитки, заподіяні їм в результаті порушення законодавства при застосуванні засобів захисту рослин.

Що дає запилення

Урожай соняшника залежить від якості запилення, бо соняшник – перехреснозапильна культура. Запилення бджолами підвищує врожайність соняшнику на 30-40%, і значно покращує якість насіння, зокрема маслянистість.

Однак згідно з новими дослідженнями, проведеними тайськими бджолярами, урожайність соняшника завдяки запиленню можна збільшити майже до 86%.

Про це йшлося на конгресі «Апімондія 2017» у Стамбулі. Міжнародний захід приурочено розвитку бджільництва, біології бджіл, якості та брендингу продукції. Вважається, що запилення бджолами забезпечує виробництво 30% продовольства.

Тому можна з упевненістю говорити, що бджільництво є бюджетоутворюючою галуззю.

В більшості розвинених країн запилення с.г. культур є платним і становить головний дохід пасічників. Наприклад, в США вартість запилення коливається в межах від 50 до 170 $ за одну бджолосім’ю в залежності від культури.

Пестициди – хімічна зброя проти всіх.

У світі виникла загроза вимирання бджіл. Про це попередили продовольча і сільськогосподарська організація ООН – ФАО – і програма ООН з навколишнього середовища – ЮНЕП. Європейське агентство з продовольчої безпеки (EFSA) вважає, що в даний час загрозою для бджіл є близько 450 хімічних речовин, що входять до складу 5000 препаратів.

Тому ЄС ухвалив директиву, якою заборонений ряд особливо шкідливих для бджіл пестицидів з групи неоникотиноїдів (імідоклоприд, клотіанідін, діаметоксам та гліфосат і ін.), які досі дозволені в Україні і є загроза їх «утилізації» на наших полях.

Тільки за неповними даними в 2018 році в Україні від отруєнь пестицидами загинуло 45 тис бджолосімей.

Але для людей і всього довкілля сучасні пестициди несуть не меншу загрозу.Статистика говорить про стійке зростання ракових захворювань в регіонах інтенсивного землеробства.

Просто бджоли першими стають жертвами хімічного забруднення, попереджуючи нас про навислу загрозу.

Органічне землеробство – альтернатива хімічному тупику.

Провідні країни вкладають значні кошти на вивчення проблеми згубної дії пестицидів на довкілля, розробляють нові технології і нетоксичні пестициди.

Цікавим є досвід ПСП «Дружба» Семенівського району Полтавської обл., де переконались в економічній вигоді від застосування бджіл на запиленні, на декількох тисячах гектарів висівають, як ефективні попередники, фацелію, буркун і інші ентомофільні культури, впроваджують технології органічного землеробства.

Біологічні методи захисту рослин є основою стратегічного еколого-біологічного контролю шкідливих організмів у посівах сільськогосподарських культур. Використання біологічних препаратів для захисту рослин стає нагальною проблемою у зв’язку з потребою екологізації землеробства.

Пропозиції пасічників по мінімізації згубного впливу на бджіл засобів захисту рослин (до сказаного вище)

Пасічники закликають аграріїв, всіх землекористувачів, які застосовують засоби захисту рослин, відповідально ставитись до своїх дій, які можуть нанести непоправної шкоди довкіллю і здоров’ю людей.

Фізичні особи та суб’єкти господарювання, які застосовують засоби захисту рослин, повинні вживати всіх заходів з метою попередження отруєння бджіл.

  • При виборі засобу захисту рослин (ЗЗР )для обробки квітучих посівів надавати перевагу біологічним препаратам безпечним для бджіл, або застосовувати препарати, тривалість дії яких не більше 1 доби і класом безпечності не нижче 3.Не застосовувати заборонені в ЄС засоби захисту рослин..
  • Надавати перевагу меншнебезпечним препаратам: Біскайя, Каліпсо, Моспілан, Кораген, Маврік.
  • Уникати особливо небезпечних препаратів на основі: ацетохлор,фіпроніл, діазинон, хлорперифос, циперметрин, перметрин, імідоклоприд, клотіанідін, тіаметоксам, лямбда- цигалотрин, гліфосат, дикват і ін. (-Бі58, Нурел-Д, Наповал,Енжіо, Престо, Актара, Страйк і ін)
  • Застосовувати ЗЗР тільки пізно ввечері і вночі.
  • Враховуючи, що пневматичні сівалки є джерелом пестицидного пилу, не використовувати їх без обладнання, яке запобігає викидам пестицидного пилу в атмосферу.
  • Не використовувати сівалки при напрямку вітру в сторону населених пунктів, водойм, місць розташування пасік, масивів квітучих рослин.
  • Не використовувати сівалки в денний час, якщо над площами посіву пролягають траси польоту бджіл.
  • При протруюванні посівного матеріалу використовувати технології, що запобігають утворенню пестицидного пилу при сівбі.
  • Не застосовувати авіаційний спосіб обробки , бо не можливо в умовах нашого району дотриматись 5 км санітарного розриву до пасік.
  • Обмежувати застосування мікрокапсульованих препаративних форм (мк.с.- мікрокапсульована суспензія, мк.е. – мікрокапсульована емульсія), бо бувають випадки, коли бджоли збирають капсули і відносять їх до вуликів, де препарат,поступово виділяючи діючу речовину, отруює всю бджолину сім’ю.
  • Своєчасно попередити органи місцевого самоврядування і пасічників про заплановані обробки. (Місцеві газети, безкоштовні електронні сервіси: GrandExpert, Viber, Fasebook і ін., телефонні СМС розсилки, Спілки пасічників.

вибір редакції
Читайте також:
Україна входить до переліку держав світу, в яких виснаження такого надважливого природного ресурсу як пісок матиме катастрофічні наслідки.
10 вересня, 10:36
Багаторічне забруднення басейну річки Інгулець становить справжню небезпеку для двох областей України.
07 вересня, 08:12
Рівень забрудненості річкової води на центральному пляжі Кременчука не відповідає санітарно-гіґієнічним вимогам.
03 вересня, 12:25
Комунальне підприємство "Житомирводоканал" має сплатити 23 мільйони гривень збитків за завдання шкоди довкіллю.
31 серпня, 07:01
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оржицький молокозавод" не дотримується вимог чинного природоохоронного законодавства.
18 серпня, 13:42
Мікрорайон Реївка у західній частині міста Кременчук потерпає від стихійного звалища, але найбільшої шкоди завдано місцевій річці.
10 серпня, 11:03