Олімпіада — це більше, ніж спорт: історія жестів, що змінюють світ
Вчинок Владислава Гераскевича — значно більший, ніж просто перемога в заїзді та золота медаль.
1968 рік — Олімпіада в Мексиці.
Двоє переможців забігу на 200 метрів — афроамериканці Томмі Сміт та Джон Карлос — влаштували на п’єдесталі символічну акцію, протестуючи проти расової дискримінації та бідності чорношкірих у США.
Під час звучання гімну США вони підняли стиснуті кулаки в чорних рукавичках.
У 1960-х роках цей символ означав солідарність, силу, непокору та боротьбу за права темношкірих. Жест також відомий як «кулак влади» й використовувався для вираження підтримки руху Black Power.
Свою акцію спортсмени присвятили вбивству в США Мартіна Лютера Кінга та загальному зростанню протестів за права чорношкірих у 1968 році.
Наслідком цього вчинку стала фактична дискваліфікація спортсменів з Олімпіади: МОК виключив Томмі Сміта та Джона Карлоса з Олімпійського селища.
До чого я згадав цю історію?
До того, що вчинок Владислава Гераскевича — значно більший, ніж просто перемога в заїзді та золота медаль.
Тепер серед них викарбувано й прізвище Гераскевич.
І як би не намагалися тимчасові менеджери Олімпіади ізолювати Ігри від реальності, Олімпійські ігри завжди були й залишаться не лише спортивним майданчиком, а й простором для соціальних змін, протестів, самовираження та боротьби проти зла.
