«Останнє китайське попередження» Давида Арахамії
Все заради перемоги, все заради фронту?
Патріотичне гасло «Все для перемоги – все для фронту», яке нині шириться соцмережами, різко контрастує з реальними справами у державі. Український бюджет, за даними Рахункової палати, на понад 50% залежить від міжнародних донорів та кредиторів. Але витрати держави часом, м’яко кажучи, дивують.
Слідом за тендерними скандалами Міністерства оборони, коли продукти для армії купувалися із космічними націнками, історії марнотратства з корупційним підтекстом не припинилися.
У провладній політичній силі «Слуга народу» спробували перенаправити суспільне збурення цими випадками на місцеву владу. Вона дійсно відзначилася шокуючими прецедентами. Закупівля барабанів та елітних овочерізок в укриття – найяскравіші приклади. Проте вони точно не найдорожчі…
Народний депутат і керівник фракції «слуг» у Верховній Раді Давид Арахамія цього тижня вибухнув гнівом: мовляв, якщо влада на місцях не припинить витрачати гроші на те, що «аж ніяк не наближає нас до перемоги, то парламент внесе законодавчі обмеження на період воєнного стану».
«Усі ці історії про барабани, стадіони, люксові овочерізки, перекладання бруківки, там, де вона не в такому жахливому стані, значною мірою дестабілізують суспільство, яке живе непростим життям, примудряючись не просто виживати, але ще й волонтерити, донатити на армію та зберігати оптимістичний погляд на майбутнє», – наголосив парламентар.
При цьому Арахамія змовчав, що у цій ситуації риба знову «гниє з голови». В останні тижні суспільство уже збурене низкою проєктів, розкрекламованих саме центральною владою. Наприклад, Міністерство культури та інформаційної політики анонсувало: до Дня незалежності за 28 млн грн декомунізує радянський монумент «Батьківщина-мати», замінивши герб СРСР на український тризуб. Але тут відомство завбачливо обіцяє: все оплатить бізнес.
Під шквал критики також потрапила ініціатива виділити 574 млн грн на добудову музею Голодомору, зведення якого триває роками.
До числа скандалів додалося фінансування новорічного серіалу за бюджетні кошти. Чотирисерійний фільм «Санаторій «Незабудка» загальною вартістю 10 млн грн покаже державний російськомовний канал «Дом».
То чи все влада робить «для перемоги і для фронту»?
«Главком» зібрав добірку найвагоміших тендерних закупівель, які підтверджують: марнотратством під час війни займаються усі, хто має доступ до бюджетних грошей. І звинувачувати потрібно не лише місцеву владу...
Гроші в асфальт
Як не парадоксально, але головний піарпроєкт президента «Велике будівництво» продовжується і під час великої війни. Особливі питання до нього – на територіях, котрі постійно перебувають під щільним вогнем окупантів.
У лютому цього року підприємство «Місцеві дороги Херсонщини», засновником якого виступає Херсонська облдержадміністрація, опублікувало закупівлю вартістю 1,99 млрд. грн. Йдеться про експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення на Херсонщині. Сюди входить елементарне латання дорожніх ям, нанесення дорожньої розмітки, підсипка доріг піском та сіллю взимку.
Через місяць замовник був змушений вгамувати апетити – додатковою угодою змінив вартість закупівлі до 34,7 млн грн! Як виявилося, дорожника «притисла» прокуратура, запідозривши у неефективному використанні бюджетних коштів.
Однак, як підрахував «Главком» за допомогою вебпорталу Spending, що відслідковує казначейські проплати підрядникам, «Місцеві дороги Херсонщини» все ж умудрилися освоїти понад 38 млн грн. Тобто більше, ніж було визначено після внесених змін до контракту.
Мільярдами під час війни оперують комунальники з «Київавтодору». Там готові витратити 920 млн грн на реконструкцію шляхопроводу на перетині вулиць Дегтярівської та Олександра Довженка; 1 млрд грн – на капремонт ділянки дороги Т-10-27 (Київське півкільце від Жулянського шляхопроводу до повороту у місто Вишневе); 1,29 млрд грн – на реконструкцію транспортної розв’язки на перетині вулиці Богатирської з вулицею Полярною в Оболонському районі.
Кипить робота з освоєння дорожніх грошей у прифронтовому Кривому Розі. Департамент розвитку інфраструктури міста на 700 млн грн замовив поточний ремонт вулиць і доріг комунальної власності. Щоправда, згодом загальну суму несуттєво зменшили – до 666,46 млн грн. Як з’ясувалося, комунальники Кривого Рогу хочуть відремонтувати 452 вулиці та дороги.
За відомостями державного вебпорталу Spending, станом на 18 липня на ремонт вулиць та доріг прифронтового міста витрачено трохи більше 495 млн грн.
Масштабне латання доріг є звичною справою для тилових територій під час війни. Приміром, влада Тернополя передбачила 685,49 млн грн на цю справу. Освоєння фінансів довірено місцевому «Техно-Буд-Центр», яке раніше було пов’язано з депутатом Тернопільської міськради від «Свободи».
А от в іншому обласному центрі, який також є вотчиною ВО «Свобода», – Хмельницькому – місцева влада вочевидь схитрила: переклала фінансовий тягар з будівництва мосту на плечі держбюджету. Для цього рішенням сесії депутати міськради делегували державній установі «Служба місцевих доріг Хмельниччини» (засновником є Хмельницька ОДА) повноваження замовника будівництва мосту у мікрорайоні Гречани. Новоспечений замовник швиденько знайшов підрядника за 105,7 млн грн.
«Припиніть це безумство з перекладанням бруківки, ремонтом скверів і облаштуванням пляжів за десятки і сотні мільйонів з бюджету, коли кожна тисяча доларів на дрон чи тепловізор рятує життя воїна!» – закликає колишній нардеп зі «Свободи» Андрій Іллєнко, який нині воює на фронті. Цікаво, чи почують його соратники з Хмельниччини цей меседж?
Електроавтобус чи 270 дронів?
Відокремлений підрозділ «Атомпроектінжиніринг» державного «Енергоатома» у війну вирішив придбати новенькі електроавтобуси. Навіть довелося двічі оголошувати тендер. Зрештою, замовник обрав переможцем компанію, яка запропонувала ціну… на 60 млн грн вищу за конкурента.
Отже, за 281,39 млн грн атомники обзаведуться 10 електроавтобусами та п’ятьма зарядними станціями. Ціна одного автобуса становитиме 27 млн грн, що, наприклад, дорівнює вартості 270 дронів DJI Mavic 3, які використовує ЗСУ.
Що цікаво: очевидно, замовник врешті вирішив відвести вогонь критики від себе і переніс основні проплати до кращих часів – на кінець квітня 2024 року.
Крім цього, «Главком» звернув увагу, що влада на місцях саме тепер масово закуповує шкільні автобуси. Наприклад, департамент освіти і науки Київської ОДА замовив 43 автобуси загальною вартістю 127,7 млн грн; департамент дорожнього господарства Львівської ОДА закупить 79 шкільних автобусів за 234,21 млн грн.
Це дещо несподівані закупки, оскільки освітній процес підлаштувався під воєнний час і часто використовує дистанційну форму навчання, особливо там, де нема змоги доставити учнів і гарантувати їм безпечні заняття. Плюс до цього значна кількість школярів вимушено покинули Україну через війну, а, отже, виникає питання доцільності і цих закупівель саме зараз.
Питань до освітян нема. Вони організовують тендери, бо виконують вказівки… Кабміну: «Придбання шкільних автобусів проводиться, відповідно до постанови Кабінету міністрів від 28 квітня 2023 року №418 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання шкільних автобусів». То до кого ж тоді звертається нардеп Арахамія, коли просить тратити гроші так, аби наближати перемогу?
«Стадіон, так стадіон!»
Досі не вщухають баталії довкола реконструкції стадіону у невеличкому містечку Ківерці Волинської області. Як писав «Главком», тутешня влада мала намір за 135 млн грн відремонтувати футбольне поле, бігові доріжки і тренувальні майданчики.
Коли ж ця історія набрала розголосу у ЗМІ, до неї підключився департамент стратегічних розслідувань Нацполіції і зажадав від замовника усунути порушення у сфері публічних закупівель. Натомість гуманітарний відділ Ківерцівської міськради узяв та й скасував два тендери щодо стадіону. Проте говорити про те, що тут мали місце муки совісті, не доводиться. Це рішення, по суті, було заблоковано одним із учасників, котрий подав скарги до Антимонопольного комітету на дії замовника.
При цьому мода на коштовні ремонти стадіонів і далі під час війни шириться Україною. Зокрема, у місті Новояворівськ Львівської області визначено переможця з реконструкції місцевого стадіону. Ціна питання – 90,1 млн грн. А в Житомирі департамент регіонального розвитку ОДА підписався під продовженням реконструкції центрального стадіону «Полісся» за 70 млн грн. Як з’ясували журналісти-розслідувачі, ціни на будматеріали для ремонту стадіону – завищені.
Розваги на «Дому» за 150 млн грн
Грошова злива накрила і державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України» (телеканали «Дом» і UaTV), засновником якого є Міністерство культури та інформаційної політики. Лише за липень 2023 року підприємство уклало договорів на суму 150,57 млн грн із виготовлення серіалів, здебільшого розважального характеру.
Та це не все. Адже у червні «Мультимедійна платформа іномовлення України» відібрала 53 мистецькі проєкти, які фінансуватимуться державним коштом. До числа переможців потрапили й компанії соратникыв президента: ТОВ «Квартал 95» і ТОВ «Анімаційна студія 95». Вони вироблять для держканалу «Дом» проєкти «Рік розплати», «Біженка» і мультфільми «Пригоди Кро Кро».
До речі, серед співвласників ТОВ «Квартал 95» і ТОВ «Анімаційна студія 95» досі залишається перший помічник президента Зеленського Сергій Шефір.
Є й екзотичні закупівлі. 17 липня «Мультимедійна платформа іномовлення України» замовила піар новоствореної української іномовної платформи The Gaze на території Великобританії. Для цього знайшлося 2,1 млн грн.
За задумом Міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, ключове завдання The Gaze – стати тим інформаційним простором, де українські наративи, герої, історії будуть органічно представлені через теми й цінності, цікаві та зрозумілі широкій аудиторії західного світу.
Джерело: Главком.
