Отрута американської гусениці може стати ліками проти раку

15.07.2023, 19:26
Отрута американської гусениці може стати ліками проти раку
Фото: Google

Австралійські науковці з'ясували, що отрута із щетинок гусені Південного фланелевого метелика здатна пробивати в клітинах дірки.

Процес аналогічний до впливу токсини бактерій кишкової палички та сальмонели на організм, передає медіаагенція "Останній Бастіон" із посиланням на видання "Science Daily".

Назагал комахам таке не властиве, але цей вид відомий серед інсектологів під назвою "Megalopyge opercularis" перейняв здатність при перенесенні генів від певних мікробів.

Імовірно, отрута гусениці тісно контактує із поверхнею клітини й робить у ній потрібні отвори, перетворюючи, таким чином, її на подобу пончика чи пундика; механізм дії токсину може бути корисним для медицини.

«Зараз отрута Megalopyge opercularis вивчена гірше за токсини павуків і рептилій, хоча вона з'явилася у комахи ще 400 мільйонів років тому. Нам відомо, що токсини, які пробивають отвори у клітинах, мають особливий потенціал для доставлення ліків через їхню здатність проникати у клітини. Можливо, ми зможемо сконструювати молекулу, яка націлить корисні ліки на здорові клітини або вибірково вб'є ракові», – заявив співавтор дослідження Ендрю Вокер.

Натомість медіаагенція "Останній Бастіон" закликає своїх читачів пам'ятати про те, що цвіркуни-"канібали" днями захопили штат Невада і тероризують місцеве населення.

Читайте також:
Життя
Фізики з'ясували, що деякі рецептори ссавців мають унікальні властивості. У процесі еволюції розвинулися різні типи магнітних сенсорів.
09 лютого, 10:34
Історія
Фібоначчі та його послідовність: Код природи та мистецтва
08 лютого, 07:18
Життя
Молюски стали екологічними датчиками чистоти води
07 лютого, 17:24
Життя
Медики Женевської університетської клініки здійснили приголомшливе відкриття. З'ясовано, що музика зміцнює деякі нейронні зв'язки у мозку.
06 лютого, 14:53
Світ
Спеціальний гелікоптер «Ingenuity» допоміг розрахувати рухомі хвилі газів на поверхні «Червоної планети». Швидкість перевершила очікування.
02 лютого, 15:18
Історія
Близько 240 року до Різдва Христового давньогрецький філософ, на ім'я Ератосфен, зробив відкриття. Воно продовжує дивувати людей і по нині.
27 січня, 21:49