Пам'яті величного українського педагога, чиє серце належало дітям
Прометей вітчизняної педагогіки, якого викреслили з навчальних програм безграмотні нащадки. Він ніс світло знань малечі...
28 вересня 1918 року у бідній селянській сім'ї народився Василь Олександрович Сухомлинський. Директор звичайної сільської школи, яку він беззмінно очолював протягом 23 років до кінця своїх днів.
За цей час він написав 48 монографій, понад 600 статей, 1500 оповідань і казок для дітей. Його твори видані 53 мовами світу, загальним тиражем майже 15 мільйонів примірників, а книга «Серце віддаю дітям» — перекладена на 30 мов світу і витримала 54 видання.
Василь Олександрович ставив і розв'язував проблему формування в молоді національного і естетичного світобачення. Він писав: «У душі дітей мають увійти найкращі народні традиції і стати святим законом, бо не можна уявити народ без імені, без пам'яті, без історії».
Непогано було б, аби й чиновники вітчизняного Міністерства освіти та науки також його пам'ятали, любили дітей та свою професію. І іноді читали праці Василя Олександровича.
