Передпокій окупованого Донецька

Опінії
28 квітня, 10:33
1 Окрема штурмова рота ДУК ПС
1 Окрема штурмова рота ДУК ПС
Фото: Facebook

В Авдіївці лінія фронту і вибухова хвиля прильоту встановлює свій закон остаточної розрухи...

Видавець, політв'язень, публіцист, речник НВР "Правий сектор"

На перехресті вулиць Грушевського і Воробйова сходяться вісі вимірів і екзистенційних площин. Тут кубічною скелею височіє вікопомна "Дев’ятина"; за нею прямокутні плечі сусіднього будинку з життєрадісною назвою "Разукрашка".

У бічній частині фасаду — відомий мурал місцевої вчительки. Їй судилося стати промовистим "обличчям війни" з нотою мучеництва в очах.

Нині, Авдіївські велетні порожніють безжиттєвою шкаралупою бетону та битого скла, а в їх чорних вікнах тягнеться хітон приблудних протягів.

Напередодні війни ці будинки були заселені родинами вчителів і працівників соціальної сфери. Але доба колотнечі призначила їм 17 пострілів здійснених ворожими танками; а далі — тлін і забуття.

Відколи місто було повернуто під синьо-жовті прапори, з дахів у напрямку Спартаку працював СПГ та АГС. Висота в ході війни має апріорну стратегічну цінність.

Тепер, оптика військових тримає тут в полі зору Київський район, Мінеральне, руїни ДАПу та інші об'єкти війни.

На перетині магістральних доріг міста здіймається до неба велетенська фантомна колба. Крізь неї умоглядним шлейфом за контурами перехожих тягнуться вервиці спогадів і візій.

Люди шахтарського краю бачать тут горизонти дитинства. В їхньому погляді розпливається степова широчінь, за якою пролягає Донецьк.

Неподалік наступного роздоріжжя завмер меморіал здійнятого у повітря літака. Він ексгумує гостроту дитячих вражень кожного містянина, коли усе навколо видавалося велетенським і казковим.

У цій же локації міста військові та медики озираються у незагоєне минуле. Хтось згадує мікронні друзки запеченої крові на руках і те, як вони тріскались та обсипалися дорогою до шпиталю.

Читайте також:

Прямою наводкою в кутову авдіївську багатоповерхівку упирається шлях від Зеніту і шахти Бутівки; цей фрагмент неохопної ойкумени названий "дорогою життя". Звучна назва містить в собі драматизм боротьби, але лишає натяк на позитивну розв’язку сюжету.

Так історично склалося, що від фронтових позицій до міста стелиться лише одна артерія; вона пролягає повз побиту уламками стелу з написом "Авдіївка". Поряд з нею – розгромлена  бензоколонка ТНК; далі – ділянки скромних дачних будинків, в яких раніше проводили теплий сезон трударі комбінатів і підприємств.

Навпроти пролетарських фазенд зупинка "Виноградники". У довоєнний час тут курсувала маршрутка до головного мегаполісу Сходу: 15 хвилин у дорозі – і пасажири з Авдіївки виходили на автостанції Донецька.

Тепер цей поцяткований мінами шлях перегороджують тромби військових блок-постів і бетонних протитанкових пірамідок.

"Дорога життя" стала важливим географічним об’єктом в пульсуючому осередді подій новітньої історії. Зовсім нещодавно смерть цокотіла свинцевими щелепами на передовій та перемелювала кістки полеглих бійців.

Вогонь окупантів крив вигнутий тулуб асфальтованого шляху. Ним парамедики вивозили з позицій поранених воїнів.

Завдяки цьому була врятована не одна доля, а мовчазна дорога стелилася тонкою картографічною смужкою у вимір Життя. Сьогодні ні у кого не виникає сумнів, що на куті Воробйова і Грушевського знаходиться незримий вузол з фантомних болів та тунельних синдромів.

Передпокій окупованого Донецька_1

При в’їзді у старе місто доведеться перетнути іржаві залізничні колії. Ясинуватський переїзд був місцем розташування сепарського блок-поста.

Мішки з піском, бетонні блоки та гірлянди з вицвілих триколорів слугували безпомилковим симптомом спазмованості міста. Воно вбиралося у кольори весни, шуміло сміхом вуличної молоді, тонуло в індустріальних снах ночей, допоки у ньому не з’явилися чорні силуети ростовських альошек.

Свою обитель супостат облаштував в приміщенні закинутого тубдиспансеру; палати було переобладнано на казармові кубрики. Жовті простирадла, курява цигарок, військові розгрузки та розкидані у шафах автоматні магазини стали мешкати за мутними вікнами одноповерхової совєцької лікарні.

Передпокій окупованого Донецька_2

Деякі кімнати лишалися закупореними; у них стояв безпросвітний сморід прострочених токсичних ліків та колби з білими штативами. Звідси загарбники вирушали на патрулювання міста; тут відпочивали після чергувань на блок-постах і в адмінбудівлях; звідси вони поспіхом тікали під звуки пострілів українських танків.

Периметр закинутої лікарні обнесено муром з вицвілої червоної цегли. Він слугував терористам псевдоредутом, за яким було сховано їхній автопарк та оперативний штаб; неподалік школа і стадіон.

Далі пролягала чітка геометрія паралельних вулиць та рівних перехресть. Вони формували прямокутні квартали приватних будинків, що пропорційними сегментами пролягали в яр та на сусіднє узвишшя – на них завмерли будинки-привиди.

Читайте також:

З початку бойових дій їх покинули люди, а безжиттєві отвори для вікон сіріють дерев’яними щитами. Шиби тут – розмінний матеріал, оновлювати який нема сенсу: поряд лінія фронту і вибухова хвиля прильоту встановлює тут закон остаточної розрухи.

Хвіст останньої вулиці впирається у меморіал з рештками спаленої бронетехніки та шеренгою флагштоків. На кожному з них майорить стяг бойового підрозділу, що боронив Авдіївку: прапор 1-ї ОШР ДУК ПС почесно посідає один з них.

З боку цієї панорами війни, мінні поля та військовий блок-пост. За шлагбаумом ґрунтова дорога і виїзд до крайніх позицій ЗСУ; там по сьогодні пульсує вогонь гармат і мінометів.

Передпокій окупованого Донецька_3
Читайте також:
Дії ізраїльських військових призвели до смерті 87 цивільних. 18 з них — це діти.
13 травня, 19:51
Але силові структури запрацювали – ворожа агентура, на найвищому рівні, отримує «по зубах».
11 травня, 19:00
Ще понад 100 мирних жителів отримали поранення.
11 травня, 15:44
З оцінками, поблизу кордонів досі залишаються близько 80 000 військових РФ
06 травня, 09:37
Проблеми одного з Найвеличніших Лідерів Світу
05 травня, 12:48