Перемовини в Женеві. Що відбулося й чого чекати?
Росія вважає пункт про не розширення НАТО ключовим
Переговори російської та американської делегацій у Женеві тривали майже вісім годин. Про їхні підсумки журналістам розповіли перша заступник держсекретаря США Венді Шерман та заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков.
Вони виступили в ході двох брифінгів, що проходили паралельно, окремо один від одного. Судячи з заяв сторін, вони не дали відповіді на питання, чи варто очікувати подальшого погіршення відносин між Москвою і Вашингтоном або ескалації ще можна запобігти.
Нагадаю, Росія в середині грудня минулого року офіційно оприлюднила проєкт двостороннього договору з США про гарантії безпеки, включивши до нього три ключові вимоги:
1.Про нерозширення НАТО (насамперед за рахунок України та Грузії);
2.Про відведення американських сил та озброєнь з території країн, що увійшли до Північноатлантичного альянсу після 1997 року;
3.Про відмову від розміщення у Європі ударних систем, здатних загрожувати Росії.
Як випливає із заяви Венді Шерман, перший пункт навіть не обговорюватиметься. За її словами, США та їхні союзники не дозволять якійсь третій стороні «закрити двері НАТО»: «Ми не дозволимо нікому суперечити політиці відчинених дверей НАТО, яка завжди була центральною для альянсу. Ми не відмовимося від двосторонньої кооперації із суверенними державами, які хочуть співпрацювати зі США».
Щодо другого пункту, то за словами Венді Шерман, питання про чисельність американських військ у Східній Європі «на порядку денному не стоїть».
На третю російську вимогу, США зважаючи на все, згодні на компроміс.
Вашингтон готовий розглянути пропозицію Москви про відмову від розгортання в Європі озброєнь, раніше заборонених у рамках Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності, і в цілому готовий обговорювати обмеження на розміщення в деяких країнах (у тому числі на Україні) низки інших ударних систем. На додаток до цього американці можуть піти на взаємне обмеження масштабу та частоти військових навчань та маневрів у Європі, узгодження передбачуваності військової діяльності, створення нових каналів комунікації.
Натомість Сергій Рябков у ході свого брифінгу кілька разів наголосив: «Росія вважає пункт про не розширення НАТО ключовим».
Москва наполягає на тому, щоб альянс офіційно відмовився від зафіксованої у заяві Бухарестського саміту 2008 року формули, яка свідчить, що «Україна та Грузія стануть членами НАТО».
«На саміті НАТО в Мадриді, що відбудеться в червні, має бути оголошено, що ці дві країни ніколи, ніколи, не увійдуть до Альянсу», - заявив він. Абсолютним імперативом для Москви є отримання таких гарантій від Альянсу.
Другу вимогу про відмову НАТО від «матеріального освоєння територій держав, що вступили в Альянс за період після 1997 року», Сергій Рябков також назвав «невід'ємною, невідмінною та необхідною».
Тому для вирішення домовленостей між Москвою та Вашингтоном по третьому пункту потрібно вирішити перші два. Які Для Москви є пріоритетними.
Перспективи переговорів стануть більш зрозумілими після засідань Ради Росія-НАТО, яке відбудеться 12 січня в Брюсселі та Постійної ради Організації з безпеки та співробітництва в Європі 13 січня.
Сергій Рябков заявив, що якщо прогресу в домовленостях не станеться, то"може постраждати безпека США та всього Європейського континенту".
Венді Шерман, у свою чергу, заявила: «Якщо Росія націлена на деескалацію ситуації, то вона має «повернути до казарм» додаткові сили, стягнуті за останні місяці до кордону з Україною».
Так що лишається не зрозумілим до якого терміну Москва розраховує отримати від США та НАТО остаточну відповідь на висунуті нею вимоги.
