Пластиковий апокаліпсис
Як «пластикова піраміда Аврори», її імпорт з Китаю, піар й політика може втопити полтавців в онкології та фінансуванні російської армії.
Після скандалу — падіння накрутки: симпатії в соцмережах занервували
Нещодавно ми опублікували статтю про те, як Аврора і їхній кишеньковий пластмасовий голова сільради та за сумісництвом тримач офшору в Опішні Микола Різник дурять мешканців Полтавщини, накручують за гроші ж полтавців лайки та поширення примітивних, вкрадених з російських соцмереж відео Різника в його соцмережах.
Після попереднього розголосу щодо штучних лайків під постами одного з потенційних політиків — активність під його публікаціями впала майже в 4 рази. Це — чіткий сигнал: ті, хто раніше «звеселяли» цифри, тимчасово призупинили роботу. Зверніть увагу на фото: там, де було 5–7 і навіть 20 000 лайків, після нашого розслідування залишилося 200–250 — і то це мешканці Опішні, яким небезпечно не лайкнути за голову сільради. На кожен пост витрачається по 500 доларів. Але біда не лише в цифрах — проблема глибша, масштабніша і набагато небезпечніша для всього суспільства.
Це друга стаття, будуть ще. Ми розповімо, як з Опішні зробили місце для маніпуляцій і відправляють туди гроші полтавців та кременчужан, інших громад.
Тобто кров (інфраструктуру та все інше) беруть з Полтави, а гроші освоюють в Опішні. Викиди та сміття після Аврори і її пластику залишаються в Полтаві та Кременчуці, а гроші та податки — в Опішню.
Замість допомоги армії відправили 200 мільйонів на тротуар для Опішні, де живе 3000 людей.
Це гроші платників податків. Все для того, щоб офіс президента зміг розкрутити проєкт Різника та Аврори на облраду або в парламент. Кажуть, власники Аврори є на плівках Міндіча і були близькі до Єрмака. Тепер зрозуміло, чому заблоковано розгляд справи про хабар Різнику у судах. Рука руку миє.
Бо те, що стоїть за цими цифрами, — не просто політичний трюк. Це — система масового споживання, імпорту дешевої пластмаси, її стрімкого розповсюдження і, як наслідок, — токсичні відходи та серйозні загрози для здоров’я, довкілля й економіки.
Нагадаємо, як все починалося. Депутат облради від Яценюка Лев Жиденко стає смотрящим і керівником комісії по нафті і газу Полтавської облради. Ми ще розпишемо, скільки тоді віддали олігархам родовищ — Шуфричам, Злочевському і т. п. Кажуть, ця дружба досі живе. І Жиденко навіть є на плівках Міндіча, а Злочевський — один із тіньових засновників Аврори. Про це — у наступних статтях.
Тепер увага: масштаби пластикового наступу на людей — статистика, яка шокує своїми вбивчими наслідками.
Отже, Аврора, якщо спростити, є постачальником китайського пластику та фарби, іншої хімії вашим дітям та вам. За це вона платить щороку мільярди Китаю, який потім фінансує вбивство українців росіянами. Так, за ваші гроші. Коли кажуть, що 20% товарів збирається в Україні — так, але із китайських комплектуючих і сировини. Це дешева пластикова маніпуляція захисників Аврори.
За даними останніх досліджень, світове виробництво пластику сягнуло понад 400 мільйонів тонн на рік. Зростання з 1950-х до сьогодні — більш ніж у 180–200 разів. Менш ніж 6% усього пластику переробляється. Решта — або накопичується на смітниках, або потрапляє в довкілля, або спалюється. Щорічно величезні обсяги пластикових відходів — десятки, сотні тисяч тонн — лишаються без обліку, особливо якщо це недорогі товари масового ринку. Ці цифри — не просто абстракція. Вони означають, що кожен рік країна, окремі регіони — а часто цілі мегаполіси — отримують на «голову» тонни пластику, який буквально неможливо утилізувати.
Хімічний комплекс: що саме містить дешева пластмаса — і чому це смертельно небезпечно.
Те, що дешево — часто означає токсично. Пластикові товари масового ринку — від побутових речей до недорогих приладів — часто виготовлені з полімерів, у яких застосовуються дешеві вбивчі добавки.
Фталати — пластифікатори, які роблять пластик гнучким. Відомо, що вони є ендокринними руйнівниками, порушують гормональний баланс, можуть викликати проблеми з репродукцією. Прощавай, мріє про дитинку.
Bisphenol A (BPA) — речовина, яка здатна імітувати гормони, впливати на щитоподібну залозу, репродуктивну систему, підвищувати ризики гормонозалежних захворювань. Ароматичні барвники, пластифікатори, стабілізатори, антипірени, наповнювачі, важкі метали, хімічні стабілізатори та інші токсичні домішки — усе це може виділятися при нагріванні, контакті з їжею, при тривалому зношуванні. Розпад пластику — пластик розпадається на мікро- та наночастинки, які потрапляють у воду, ґрунт, повітря, в їжу і навіть у тіла людей.
Наслідки для здоров’я — не гіпотези, а факти та передбачувані ризики.
Дослідження демонструють, що пластикове забруднення — це не лише екологічна, а й медична криза: токсини, що виділяються пластиком, пов’язані з ендокринними розладами, порушеннями репродуктивної системи, зростанням ризиків раку, хвороб печінки й нирок, порушеннями розвитку у дітей.
Частинки мікро- і нанопластику вже знаходять у воді, їжі, повітрі, а також — в організмах людей і тварин. Недавні глобальні дослідження попереджають: через пластик, хімічні залишки, зношене сміття — тисячі передчасних смертей щороку, сотні мільярдів доларів економічних втрат через хвороби, зниження якості життя.
Якщо підсумувати: дешеві пластикові вироби — це часто повільна, прихована отрута, яка накопичується в довкіллі й організмах. І коли таких виробів — сотні тисяч тонн, ризики множаться експоненційно. Отже, «звороти», які вам продають китайці та наші бариги.
Ось перелік хвороб і патологій, які науково пов’язують із тривалим контактом або впливом дешевої пластмаси (особливо імпортної з низькими стандартами) та її хімічних компонентів:
1. Онкологічні захворювання
• рак молочної залози;
• рак яєчників;
• рак простати;
• рак щитоподібної залози;
• лімфоми та лейкози.
2. Ендокринні та гормональні порушення
• гормональні дисбаланси через BPA та фталати;
• порушення роботи щитоподібної залози;
• зниження рівня тестостерону у чоловіків;
• порушення менструального циклу у жінок;
• розлади репродуктивної системи.
3. Репродуктивні проблеми
• безпліддя;
• вроджені аномалії;
• зменшення кількості та якості сперми.
4. Алергічні та респіраторні захворювання
• астма;
• алергічні реакції;
• хронічні запальні процеси.
5. Проблеми печінки та нирок
• гепатотоксичність;
• нефротоксичність;
• порушення обміну речовин.
6. Неврологічні та когнітивні порушення
• зниження когнітивних функцій у дітей;
• порушення пам’яті та концентрації;
• психомоторні розлади.
7. Метаболічні та серцево-судинні проблеми
• ризики діабету 2 типу;
• підвищення холестерину;
• серцево-судинні ризики.
За рік Аврора залишає в Україні кілька 100-поверхових хмарочосів сміття і вивозить безцінну валюту в Китай, який потім фінансує російську армію. Це також удар по національній валюті, що зменшує пенсії та зарплати.
Полтавщина щороку отримує 150 000 тонн пластикових товарів (одноразові товари, посуд, пакування, дрібні побутові речі тощо), з них 80–90% стає відходами протягом першого року. При щільності пластику ~400 кг/м³ це — понад 375 000 кубічних метрів сміття.
Земною мовою: це сміттєва купа об’ємом хмарочоса на 100+ поверхів. Або гора понад 400 метрів заввишки. Якщо все це викинути централізовано — це полігон, який забруднює землю, воду, повітря. І це — один рік одного регіону.
Реальна кількість — у рази більша: мільйони тонн накопичених відходів щороку.
Грошовий та геополітичний слід: хто за цим стоїть.
Основна частина дешевої пластмасової продукції імпортується — з країн, де слабкі регуляції, мінімальні екостандарти. Це дає низьку ціну, але вбиває якість і довкілля. Гроші вивозяться за кордон — токсини залишаються українцям. Це схема експорту забруднення і нанесення екологічного тягаря споживачу.
Тепер повернемося до «пластмасового політика Різника».
Політики, які підсилюють такі моделі бізнесу, — небезпечні.
Якщо політик підтримує або не протидіє імпортній «пластиковій машині», що завозить тонни дешевої пластмаси, робить ставку на низьку ціну замість безпеки і отримує підтримку через цифрові маніпуляції — він стає частиною системи.
Ця система руйнує довкілля, шкодить здоров’ю, знищує місцеве виробництво, екологічну відповідальність і майбутнє.
Пластикова криза — не абстракція.
Вона вже тут: у смітниках, у ґрунтах, у воді, у тілах людей, у статистиці онкології.
Кожна політична, економічна чи маркетингова кампанія, яка підтримує масовий імпорт дешевої пластмаси — це удар по майбутньому.
Якщо хочемо зберегти здоров’я нації — треба:
• вимагати прозорості походження товарів;
• відмовлятися від токсичної одноразової пластмаси;
• впроваджувати стандарти безпеки і переробки;
• контролювати політичну й економічну владу за схемами;
• будувати альтернативу — місцеве виробництво, екологічну відповідальність, здоров’я людей.
Бо «пластиковий апокаліпсис» — уже реальність. І якщо ми не зупинимо цю машину зараз — заплатимо набагато більше.
