Поліція Полтавщини не спіймала жодного палія трави
4 га сухої трави вигоріло минулої доби в селі Плішивець Гадяцького району на Полтавщині. Поліція і ДСНС пояснили, чому паліїв важко впіймати
На Полтавщині зараз майже щодня вигорає по кілька гектарів площ на луках і полях. У екосистемах гинуть косулі, зайці, їжаки, качки, горять гнізда птахів у очеретах. Дуже часто виникає небезпека перекидання вогню на будинки в населених пунктах.
– Рятувальники постійно бачать, як тварини тікають від вогню, а особливо, якщо горить ліс і очерет. Бачили, як косулі вистрибували з вогню. На це жахливо дивитися. Коли горить очерет, вогонь так швидко поширюється, що мало хто може врятуватися. Зараз під загрозою птахи, які несуться в очеретах. Не всі тварини можуть швидко втекти, – розповіла «Останньому Бастіону» Світлана Рибалко з ДСНС Полтавщини.
– Відстежити паліїв сухої трави дуже складно. Коли наші працівники об’їжджають територію чи проводять рейд і бачать, що хтось спалює суху рослинність, дуже рідко людина зізнається у вчиненому. Зазвичай кажуть нам, що побачили, як горить і підійшли загасити. Часто буває так, що підпалили і пішли. А території ж величезні і відслідкувати кожен квадратний метр ми не в змозі фізично. Проводимо роз’яснювальні роботи серед населення. Радує, що паліїв трави почали засуджувати, бо раніше люди вважали, що суху траву потрібно випалювати. Вже є такі випадки, що нам телефонують і повідомляють, що хтось випалює суху рослинність поблизу очеретів. У такому разі ми приїжджаємо і можемо ліквідувати пожежу на початковій стадії. Але дуже часто так буває, що люди випалюють луки з такою метою, «щоб краще росло», як вони стверджують. Зараз дуже великі пориви вітру і вогонь розноситься на величезні території. Уся надія на людську свідомість. Потрібно, щоб громадяни нарешті зрозуміли, що цього робити не можна.
Працівники ДСНС не можуть штрафувати паліїв, навіть упіймавши їх на «гарячому».
– Це може робити поліція, екологічна інспекція, а ще протоколи складають і виписують штрафи лісники, а ми не маємо таких повноважень, – додає Світлана Рибалко. – Ми повідомляємо в поліцію про завдання шкоди, тим більше, якщо це призвело до трагічних наслідків – опіків або випалювання заповідної зони. За це повинен хтось нести відповідальність. Та знову ж таки, дуже важко знайти самого палія. У таких випадках потрібно проводити розслідування.
Торік вдалося покарати одного палія.
– Минулого року, під час проведення рейду, наші співробітники побачили, як чоловік випалював стерню. Працівники ДСНС викликали поліцію, був по гарячих слідах складений протокол і палій визнав вину.
Цього року поліція Полтавщини не затримала жодного палія сухої трави.
– Це функція ДСНС – проводити обстеження територій, а лісові насадження лісівники контролюють. А людям, якщо вони бачать, як хтось умисно випалює траву, потрібно негайно викликати наряди поліції і рятувальників, щоби можна було по гарячому сліду встановити, хто це зробив, – пояснив «Останньому Бастіону» Юрій Сулаєв із нацполіції Полтавщини. – Бо згодом уже складно буде встановити, хто випалював траву чи ліс. Поліція не може уявити собі де сьогодні чи завтра будуть спалювати сухостої, тому треба, щоби громадяни вчасно телефонували на 102, вказували конкретну адресу і особу, яка це вчинила. В селі кожен знає, хто це робить. Цього року ще не було скарг на спалювання трави, а торік ми навіть до кримінальної відповідальності притягнули особу. Статистики цих випадків у нас нема.
На Закарпатті активісти знайшли новий спосіб боротьби з паліями трави. Вони контролюватимуть пожежну ситуацію у регіоні за допомогою дронів. Дані передаватимуть до Нацполіції та ДСНС, повідомляє Василь Петрус у тематичній групі «Еко Свалявщина» у Facebook.
«Всі вже 100 разів чули, що спалювати сміття і суху рослинність не можна! Навіть Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає адміністративне правопорушення і високі штрафи – 1700 гривень. Але все одно декого це не зупиняє. Хочемо зауважити, що з дрона добре видно, звідки почав поширюватися вогонь, встановити власника такої ділянки буде не проблема. Також якщо хтось думає, що можна підпалити і швидко втекти – у вас цього не вийде. За хвилину дроном можна облетіти квадратний кілометр та зробити фото/відеофіксацію підпалу», – написав Василь Петрус.
Новий закон про посилення захисту лісів та запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду забороняє випалювати траву, суху рослинність у прибережних смугах, вздовж річок, морів, морських заток і лиманів, навколо водойм та на островах, у середовищі розмноження та на шляхах міграцій тварин.
За знищення або пошкодження рослинності зловмиснику загрожує штраф розміром від 3060 до 6120 гривень, а для посадових осіб – від 15 300 до 21 420 гривень. За ті самі дії, вчинені на території заповідників, паліям загрожуватиме штраф у розмірі від 6120 до 12 240 гривень.
Торік в Україні на 50% збільшилася кількість пожеж в природних екосистемах, аніж у 2019. А площа, охоплена вогнем, зросла вчетверо.
