Попри війну українська економіка уникла падіння як грецька, – Washington Post
Авторитетне видання Washington Post опублікувало статтю, у якій порівнює економіку Греції та України. На думку аналітиків, економіка Греції схожа на економіку держави, що пережила війну.
Про це пише Уніан, посилаючись на Washington Post.
Сьогодні, після восьми років списання боргів, балансування і великих сум фінансової допомоги економіка Греції нарешті готова стати на ноги. Чи, принаймні, те, що від неї лишилося.
На думку видання, те, що Греція дійсно збирається завершити свою останню програму фінансової допомоги і їй більше не потрібна підтримка, – це гарна новина. Але МВФ вказує на ряд поганих новин. Зокрема, наголошує, що попри нижчі процентні ставки і більші періоди сплати, які отримала Греція, у неї досі надто великий борг, надто низьке економічне зростання і надто крихкий приватний сектор. Все це наштовхує на думки, що Афіни не протягнуть без сторонньої допомоги довго.
«І тут ми підходимо до найгіршої новини з усіх: Європа, напевне, святкує цю історію як свій успіх, але Греція стала найбільшим економічним провалом, який міг статися хіба що після війни чи революції», – пише Washington Post.
Якщо не зважати на країни-анклави, такі як Сан-Маріно, економіка лише чотирьох країн світу зростали повільніше, чи точніше скоротилася більше, ніж грецька за останні 10 років. І це Лівія, Ємен, Венесуела і Екваторіальна Гвінея. Сирія не потрапила в цей список лише тому, що у МВФ не було точних цифр щодо її економічної ситуації з дня початку війни. Видання підкреслює, що Лівія і Ємен все десятиліття страждали від громадянських війн, а інші дві країни у списку найменш економічно успішних під керівництвом нафтових диктатур, які стали настільки корумпованими і не компетентними, що обвал цін на нафту став для них сильнішим ударом, ніж мав би бути.
«Навіть Україна, яка була серед тих, кому найбільше дісталося під час економічної кризи в 2009 році і якій доводиться вести війну проти Росії з 2014 року, демонструвала кращі результати за цей час, ніж Греція. Українська економіка скоротилася «лише» на 17,8% з 2008-го, а економіка Греції – на 23,6%», – наголошує видання.
Річ у тім, що подібні економічні падіння, з якими мали справу греки, зазвичай стають симптомами більш широкого краху держави. І саме тому вони дуже рідко трапляються у заможних країнах. Це стає очевидним, якщо подивитись на пізні історичні оцінки ВВП на душу населення британського економіста Ангуса Меддісона. З 1900 року лише три рази траплялись випадки, коли економіка європейських країн за 10 років обвалювалася так сильно, як у Греції з 2008 року. І це траплялося після Першої та Другої світових війн, а також після падіння комунізму. Винятками у цьому вимірі стали інші війни, приміром, Балканські в 1910-х роках, громадянська війна в Іспанії, грецька громадянська війна і конфлікти в Югославії в 1990-х. Але лише одна країна за століття демонструвала економічне падіння в мирний час – Веймарська німецька республіка.
Видання також згадало про «Велику депресію» у США, яку теж можна було б порівняти з грецьким економічним спадом. Американські проблеми, пік яких настав у 1933 році, були жорсткішими, ніж у Європі. Європейські країни дуже швидко відмовлялися від свого «золотого стандарту», якщо ситуація продовжувала погіршуватися. Країнам потрібна була дешевша валюта для того, щоб залучити потрібні інвестиції і запустити механізми стимуляції. Це дозволяло швидше вийти з кризи. У випадку Греції впродовж минулого десятиліття так вчинити не вийшло б, оскільки країна в Єврозоні. Тож замість стимуляції вона отримала заходи жорсткої ощадливості. В обмін на фінансову допомогу Афіни зобов’язані працювати з профіцитом бюджету на рівні 2,2% від ВВП на рік аж до 2060 року. А отже країну чекає ще чотири десятиліття жорсткої економії. Тож нікого не повинно дивувати те, що Греція не повернеться до економічних показників 2008 року щонайменше до 2030-го. І саме це Європа сьогодні називає успіхом – економіку, яка скоротилася настільки, що здається знищеною війною.
