Правда про новітні дрони та ракети ядерної недоімперії

Минула «миротворча» телефонна розмова Дональда Трампа із путіним викликала масовані ракетно-дронові удари по Україні. Кремль показав силу.

Однак, ось невдача: президент США нарешті зрозумів, що «друг і партнер» Володья просто розводить його як звичайного лоха. Але ще не дозрів, щоби поставити кремлівського розводилу-рекетира на місце, таке враження, що дає час до кінця року.

А от в Україні й не тільки тут з'явилося багато міфів і вигадок стосовно зброї, якою недоімперія здійснює терор проти мирних українців. Тут і штучний інтелект, і Telegram-боти, і маневрування балістичних ракет, і невразливість до РЕБ, і ще багато чого.

Коротше, жах, страхіття і неможливість протидіяти. Спробуємо внести інженерно-технічну ясність щодо ракетно-дронових ударів по Україні:

• По-перше, атаки з повітря, які ми зараз переживаємо, відбувалися у рамках підготовки до російського літнього масштабного наступу і мають на меті руйнування нашої воєнної логістики та залякування населення, щоби підштовхнути керівництво України до згоди на умови «миру» від РФ. Тобто ці атаки, — реалізація кремлівських планів підкорення/знищення України й не мають якихось інших причин — помста, удари у відповідь і таке інше.
• По-друге, масові удари минулого тижня по Києву, Херсону, Одесі, Запоріжжю, Харкову не є чимось надзвичайним. У 2022-2023 роках до нас прилітало ледь не 100 ракет різних типів і ще понад 50 «шахедів», а були випадки, коли подібні атаки повторювалися декілька разів на тиждень (ракет ставало трохи менше, а «шахедів» — стільки ж); тобто ми дещо відвикли від рівня ракетно-дронового терору РФ.

Тепер про модернізацію «шахедів»... Ну нема у них ніякого штучного інтелекту, тому що для реального автономної нейромережі потрібен дуже потужний і малий за вагою процесор, а РФ сама таких не виробляє, і їй такі процесори у потрібних кількостях не продають.

Мова може йти про примітивні системи оптичного розпізнавання, які повинні бачити воєнно-промислові об’єкти, але все одно бачать лише цивільні будинки. Telegram-бот, через який «шахеди» передають свої координати (а не відеоінфу для оператора-навідника!) з'явився у ворога у 2023 році.

Ця технологія дозволяє збирати інформацію про розташування наших систем ППО, але нічого новітнього в ній нема. «Шахеди» продовжують бути вразливими для РЕБ, але це має бути сучасний потужний РЕБ у правильному місці, але тут маємо постійне традиційне змагання снаряда та броні.

А от тактику застосування шахедів ворог дійсно помітно покращив. Тут і облітання районів розташування нашої ППО, і політ на висотах, куди не дістають наші зенітки та кулемети, і — головне — збирання у зграї у повітрі поблизу цілі й атака відразу великою кількістю дронів.

Саме так ворог атакує наші аеродроми, проти такої тактики ефективність наших мобільних кулеметних груп помітно падає. Потрібні або відносно дешеві зенітні ракети (використовуються у системах «FrakenSAM»), або «Gepard», «SkyNex» і подібні комплекси, але все це в нас у дефіциті.

Головною проблемою є кількість «шахедів» і ворог довів їхнє виробництво до 5-6 тисяч на місяць, має плани на 15 тисяч на місяць, поки що ці плани не реалізовані, але... При цьому ганятися за «шахедами» на західних винищувачах не є розумним, а інші варіанти (вертольоти, спортивні літаки) у нас чомусь існують у майже одиничних екземплярах замість великих серій.

І про ракети... Крилаті ракети ворога («Калібри», Х101 і подібні) ми збиваємо майже стовідсотково, в першу чергу, завдяки авіації, — тому агресор їх майже не використовує, накопичує для цілком можливої атаки на Європу, яку недоімперія планує змусити до капітуляції майже цілковито шляхом ударів із повітря.

Розповіді про маневрування балістичних «Іскандерів» на фінальній ділянці траєкторії — виправдальні вигадки, бо таке маневрування істотно зменшить і без того невелику точність цих ракет. А от система наведення коштом кращого зв'язку з супутниками стала дійсно більш ефективною.

І так, дійсно використовуються і дають результат різні радіолокаційні та інерціальні пастки, які ракета відстрілює під час падіння на ціль. Це знов-таки не відкриття московитських інженерів, такі хибні цілі були розроблені ще у минулому століття для міжконтинентальних балістичних ракет з метою проходження бойових блоків через ПРО ворога.

Але зараз московити використовують такі «обманки» для тактичних ракет, якими б'ють по Україні. Задля надійного збиття подібної захищеної балістики, потрібно на одну ворожу ракету випустити три наших; і знов таки впираємося у дефіцит як сучасних ЗРК, так і ракет до них.

До речі, ворог зараз виробляє 170 і більше ракет різних типів на місяць, але використовує проти України значно менше. Цей запас або полетить на нас під час ворожого літнього наступу, який готується, або буде чекати московитського нападу на ЄС.

Підсумовуючи, змушений констатувати, що та складна ситуація, яку ми маємо з ППО/ПРО зараз, є наслідком помилок і прорахунків, які зроблені нашим воєнно-політичним керівництвом ще у 2022-2023 роках. Мова про те, що замість підготовки та розгортання тотальної війни проти більш потужного ворога ми спробували жити майже мирним життям.

Так, із непрофесіоналізмом, інтригами, хабарництвом і тривіальною тупістю чиновників. Саме це завадило нашому воєнно-промисловому комплексу за воєнні роки розгорнутися у дійсно потужну систему, яка в основному забезпечує потреби фронту і тилу, причому, випереджаючи реалії війни, а не намагаючись їх безнадійно наздоганяти.