Президент Естонії двічі ветував закон проти парафій московського патріархату

Справу розгляне Верховний суд.

Про це повідомляє суспільний мовник ERR.

У квітні й червні парламент Естонії проголосував за зміни до законодавства, визначивши, що церкви, конгрегації або монастирі не можуть бути економічно пов’язаними з релігійним центром, об’єднанням чи лідером, які перебувають в іноземній державі й становлять загрозу безпеці естонської держави.

Фактично закон змусив би Естонську православну церкву розірвати зв’язки із московським патріархатом. Проте президент Естонії двічі наклав вето на поправки, пояснивши, що вони обмежують свободу об'єднань і віросповідання. На початку жовтня Каріс звернувся до Верховного суду із клопотанням розглянути цю справу.

До участі в процесі запросили представників Рійгікогу, уряду, канцлера права, міністра юстиції та цифрових технологій, а також представників релігійних організацій, включно з Радою церков Естонії, православних церков та Пюхтицького монастиря Успіння Пресвятої Богородиці, який має статус ставропігійного й підпорядковується безпосередньо московському патріархові.

Православ’я в Естонії

Естонська православна церква московського патріархату нараховує приблизно 150 тисяч вірян у 38 парафіях і є найбільшою православною церквою в Естонії. До неї належать здебільшого представники російської, білоруської й української етнічних меншин, а також частина естонців.

Крім того, в країні діє Естонська апостольсько-православна церква, що є автономною у складі Вселенського патріархату. Вперше її автономний статус визнали ще 1923 року. Богослужіння в цій церкві звершуються естонською та церковнослов’янською мовами. Також вона дотримується новоюліанського календаря. При ЕАПЦ діє українська парафія святого Великомученика й Побідоносця Георгія в Таллінні.

А втім, домінантним віровизнанням в Естонії залишається протестантизм лютеранського віровчення.