Про перемир'я
Туман війни давно вийшов за український кордон. Нині кожен пройдисвіт і блазень просторікує про мир, вкладаючи свій сенс у цей термін.
Якщо двоє чи більше б'ються, перемир'я/пауза у бійці наступає дуже не просто. Власне, існують 3 наступні варіанти:
- Обоє/всі видохлися так, що не мають змоги продовжувати. Наступає спонтанна пауза, всі зализують рани і їм не бою.
- Хтось третій розводить сторони якомога далі один від одного. Він стає посередині та погрожує кожному, хто почне бій знову, отримати по голові.
- Сторони домовляються між собою про припинення бою. Крок за кроком, із пересторогою, вони формують елементи довіри до дій один одного.
У цих історіях нема варіанту, коли одна сторона просто посеред бою оголошує про перемир'я, що вона не битиметься з іншою стороною якийсь час. Чому ж путін уже вдруге оголошує таке одностороннє перемир'я? Напевне тут є декілька складників:
- Він показує іншим, що ключ від війни лише у нього одного. Хочу припиняю, хочу починаю знову! І ніхто мені не указ! Це добре продається всередині РФ і на зовні, тим, хто ще досі боїться чи поважає РФ.
- Узурпатор путін бачить, що Україна зараз у фарватері Дональда Трампа і буде змушена за вмовчанням погоджуватись на перемир'я і показувати відсутність власної суб'єктності. Це є додатковим аргументом для путіна у вимогах до Трампа вести мову про Україну без України. Тому путін взагалі нічим не ризикує від такого одностороннього перемир'я.
- Українські дрони долітають уже до самої Москви, тому шабаш «пабєдобєсія» можуть бути ускладненими. Зокрема, напередодні українці можуть вдарити по скупченнях військ перед їхнім парадом. Тому перемир'я ще є гарантією спокійних ночей на свята.
- РФ витратила після пасхального перемир'я багато ракет та дронів на масовані удари по Україні й зараз потрібна пауза для їх додаткового накопичення. Тому перемир'я тут у поміч. Можна накопичити додаткові ударні ресурси, можна зробити передислокацію підрозділів і підготувати нові масовані удари після перемир'я.
А що ж Україна? Нам залишається одне відпочити, упорядковувати лінії оборони, використати ці дні для максимальної роботи підприємств, ремонтних майстерень, провести розвідку московитських місць накопичення, аби вдарити по них відразу у момент припинення перемир'я.
Звичайно, віри в те, що в ці дні буде мир і спокій взагалі нема, оскільки перемир'я не обумовлене жодними взаємними зобов'язаннями. Найгірше в цьому перемир'ї є його ОДНОСТОРОННІСТЬ, причому зухвала і підступна.
Нашої сторони de jure — нема. Тому нам потрібно готувати потужне de facto, аби запалало на московії добряче, аби наступне перемир'я уже було двостороннім.
