Професуро, оговтуйся

Опінії
12 жовтня, 10:26
Радій, Вован, веселий і здоровий, літай у снах на кульках кольорових.
Радій, Вован, веселий і здоровий, літай у снах на кульках кольорових.

Коли й рейтинг – дишло.

Пенсіонер, українець, але все ще оптиміст

Нас, сумлінних, як нам здається, у виконанні конституційних обов´язків обивателів, наразі накриває осіння хвиля подивування від зеленого запаморочення. Знову достатньо широкі верстви населення втрачають здатність адекватно сприймати навколишнє.

Таке враження, що країну вигнали на Стад де Франс під Парижем, а вона, як і її футбольна збірна, вперше м'яча побачила. Ба, виявилося, що він ще й круглий.

І якщо на інфікованих маргиналів дивимося або байдуже, або з жалем, то сутінковий стан знайомих, близьких і рідних викликає гостре відчуття причетності – знацця, не уберегли, не врятували, не напоумили. Каємось, брати і сестри, півтора року – Апельмону під хвіст.

От, люди, що треба втнути цирковій трупі, щоби поважна, з іменами й яким-не-яким реноме вишівська професура нарешті розкліпалася на національний викидень – пісюнового соліста і його поведену на ги-ги команду?

Доводиться прикидати – чи то бракує носіям ступенів і звань елементарних компетентностей, які громадянина ще в ясельному віці убезпечують від манкірування безумовним рефлексом: «Гаряче? Студи, дураче, під носом вітер!»?

Чи, можливо, з пубертатних вугруватих часів все ще допікає жіночку в літах і при регаліях нав´язливе «невже у неї більші?», а так і невтолені наміри вивищитися хоч би й абищицею, хоч би й пірсингом на пупику, женуть  схиблений розум на випендрьож зі світоглядом?

Чи це вже ненажера-ковід, поласувавши нашими смаковими і нюховими рецепторами, дістався чиїхось звивин? Аларм, панове.

На невеселі роздуми про вже профукану друзями старість, бо колись же доведеться позичати у Сірка очей, щоб відповісти на запитання онуків – де ти, бабцю/діду, була/був, коли люди йшли в Європу? – наштовхнув Дмитро Чекалкін з коментом зустрічі гастролера Зе із сусідськими театралами.

Та й наші місцеві реалії теж не менш переконливі. Фанатам зеленої цвілі, по ватерлінію зануреним у сповнені знемоги, щиро микуляючі очі криворізького зубоскала і схований за кришкою рояля його віртуозний (куртуазний?) «смичок», хоч олівець на голові теши!

Оцей текст (поскрольте трохи нижче), який ми тільки-но надибали у хащах фейсбуку, за солідного авторства має усі підстави бути озвученим під бетховенську «Оду до радості»: відчуйте, панове, нестримне бажання наверненого неофіта негайно наламати дров, посадити недосаджених і спільно з «людиною, у якої все було» кидати безнастанно, кидати з ентузіазмом, кидати-не-перекидати виклик «прогнилій системі». Ну, заодно, й гамівній сорочці.

Бо 73 мінус 29 – це 44! Саме у стількох відсотків опитаних у вересні 2020 року зник щенячий захват від зеленої недолугості, пов'язаний з минулорічним весняним загостренням.

А ось тут маємо запізнілий рецидив жертовного одкровення – вчитуйтеся у кожну літеру-смолоскип, літеру-Космодем'янську, літеру-псалом. Ще раз: оце виголошене не навесні 2019, а у жовтні 2020:

«Рішення прийнято. Іду на вибори з командою Слуга Народу.

Всі люди різні. І це нормально. Кожен має право на свій життєвий шлях і особистий вибір. Переконана, що 73% українців на президентських виборах голосували саме проти прогнилої системи і за свій особистий шанс змінитися.

Убите виробництво, занедбані міста, зневірені люди, а що найгірше, талановита молодь на чужині результат управління країною армії «компетентних професіоналів».

Президент Зеленський це людина, у якої все було, і він взяв на себе сміливість кинути виклик системі. Повага за такий крок.

Зламати систему менш ніж за рік не можливо, я в цьому переконалася опір відчула на особистій шкурі. Ті, хто 29 років був при владі, не хочуть прийняти реалії.

Світ змінюється. Інтелект, працелюбність, людяність, взаємоповага стануть надією і можливістю ЗМІН.

Не ставитиму палки в колеса, а підтримаю команду президента на Полтавщині.

Полтавська команда Слуги Народу може щоденними справами підтверджувати, що систему зламати не легко, але МОЖЛИВО.

Полтава має шанс і за нього варто боротись!».

Ви ще не рвонули, штанці задравши, до громадської приймальні Сергія Іващенка? Що ж, коли вже наслано, покваптеся – розберуть.

Жодним чином не посягаючи на вище задеклароване «право на свій життєвий шлях і особистий вибір», дозволимо собі тактовно нагадати наверненій полтавці  про наступне:

- називай соратниць «щоглами», соратників – «мікробами», решту – «біомасою»;

- хвалися гуциканням на ерото-ортопедичному Dormeo;

- гаси елітним ліон-бішоном (собача вартість – 3-5 тисяч лондонських фунтів стерлінгів за цуценя) борги на газовому ринку;

- роби друга дитинства по під'їзду, ревізора за освітою головною «матою харьою» країни;

- оголошуй війну палацам і в'їжджай у конче-заспівську «халупу»;

- не помічай хапуг під боком і ліпи з клерка віце-президента, а із заштатної провінційної, безсовісної юристки – генпрокураторку;

- подавай воду до Криму, бо у Шойгу в роті пересохло;

- призначай генітальних колег-сміхунів з публічним нетриманням сечі голубами миру, а дідків з доперебудовним минулим і «блатними машами» – повпредами ОРДЛОвської наволочі;

- оголошуй загальнонаціональну стерилізацію прекрасної половини репродуктивного віку з неповною вищою освітою;

- замовляй розтабуйованих повій з доставкою у сесійну залу;

- підманюй вчительство тисячами $-£-€ щомісяця і знімай йому надбавку в ₴ за класне керівництво;

- делегуй тверкнутого на всю дупу велюрового ресторатора до Нормандської четвірки, Великої сімки і ОСББ Чумацького шляху;

- дивись на сорок лексусів у кортежі і уявляй їх великом «Україна» з Мендель на багажнику;

- гасай оманами і топи «кінці» з епохами у Перській затоці;

- рекомендуй пані-меркою рава-руську недолугість з претензіями «на сестру їх Либідь з парасолькою»;

- номінуй Зе Старшого на довічний пенсіон;

- обкладай штрафами кожен постріл у бік ворога і лелій надію «втопитися в очах у путіна»;

- регулярно плюй на закони і наполягай, що вони для нелохів ще не писані;

- із штанів вискакуй від обіцяної угоди про «відкрите небо» з Європою і не бери в голову, що літаки не полетять порожніми;

- починай день з «ату» на п'ятого попередника і вважай тиждень без нової справи «нелохи проти Порошенка» викинутими на вітер бюджетними грошима;

- подавай педофільські пригоди і дрібні крадіжки слабоалкогольних напоїв як бонуси для вступу до «партії» Слуг Народу;

- амністуй увесь до ноги «народ Донбаса», позачергово – осіб з російськими паспортами, з оточення Гіві, Мотороли, Сивохо і Фокіна, з руками по лікті в крові;

- тримай біля себе напохваті Козиря, як Мюллер Штирлиця;

- пропонуй компенсувати витрати Медведчука на відрядження до «столиці його батьківщини» з антикоронавірусного бюджету…

І що – як горохом об стіну? Кон'юнктура? Короткозорість? Щось серйозніше? Наші найщиріші співчуття!

ІНШІ ОПІНІЇ
Читайте також:
Значно зросла кількість людей, які очікують істотних фальсифікацій.
вчора, 15:35
Обласна влада уточнює перелік заходів безпеки, які застосують на дільницях у день виборів.
вчора, 15:20
Історія про волонтерів, вибори та церкву
вчора, 14:36
Останній Бастіон запитав у Михайла Кононенка: чий він адепт — Тимошенко чи Порошенка? Що він на це відповів — дивіться у відео.
15 жовтня, 19:17
Для порівняння – за місце у Полтавській міськраді борються представники 20 партій
15 жовтня, 16:57
"Останній Бастіон" проаналізував, з якими партіями співпрацювали чинні претенденти на головне крісло Полтави.
14 жовтня, 20:10