Прокурор присвоїв комунальну землю в Конча-Заспі

У розпал повномасштабної війни прокурор ОГПУ Андрій Андрєєв за безцінь придбав два маєтки в Конча-Заспі, зведені на незаконно «віджатій» комунальній землі

Скромний правоохоронець чи власник елітної нерухомості? Під час повомасштабної війни прокурор ОГПУ Андрій Андрєєв з дружиною до вже наявного у них будинку в Конча-Заспі докупили ще два – за даними декларації, все це майно обійшлось їм майже в пів мільйона доларів, хоча ринкова ціна – на порядок вища. Проте на новенькі прокурорські «дачі» суд наклав арешт, адже зведені вони на землі, що фігурує... в кримінальній справі, яку розслідує ДБР.

Тож хто і як заволодів коштовними комунальними ділянками під столицею? До чого тут кримінальна історія з майном підприємства «Київгума»? І чим ще відомий прокурор Андрєєв, якому за копійки дісталась нерухомість у містечку для мільйонерів? Деталі – в ексклюзивному розслідуванні СтопКору.

Родина Андрєєвих володіє трьома котеджами у рекреаційній зоні Кончі-Заспі. Ці вілли забудовники рекламують як «житло класу бізнес плюс». Проте у декларації прокурора Офісу генпрокуратури Андрія Андреєва вони фігурують як садові будинки. Наразі родина прокурора мешкає у найменшому з них – на 258 квадратів. А у двох інших триває ремонт, хоча сама нерухомість – під арештом.

Чим відомий прокурор Андрєєв?

Нині він – заступник начальника Департаменту нагляду за додержанням законів Нацполіцією Офісу генпрокурора. Загалом усе своє карʼєрне життя Андрій Васильович віддав прокуратурі. Починав на Луганщині, де будував кар’єру до 2014 року. А потім його перевели до Генпрокуратури за каденції Юрія Луценка.

Саме Луценко згодом призначив Андреєва заступником прокурора Києва. Та за чотири роки останній повернувся в Офіс генерального прокурора.

За даними НАЗК, до своєї нинішньої посади Андрєєв вже мав у власності три квартири. Та у 2021 році родина прокурора отримала у власність першій маєток в елітній Конча-Заспі. Ще два докупила вже у розпал війни – у вересні 2023 року. Усією заміською нерухомістю пан Андрій володіє спільно із дружиною Оксаною.

Якою може бути сумарна вартість прокурорського майна?

Згідно декларації Андрєєва, перший котедж подружжя придбало у березні 2021 року за 5,2 млн грн. За курсом на той момент це було 187 тисяч доларів. Два інших будинки зʼявилися у власності пари торік восени. Обидва – під 400 квадратів. За них заплатили майже 165 і 110 тисяч доларів відповідно.

Водночас на сайтах з продажу нерухомості ціни на подібні маєтки у кілька разів, а інколи – вдесятеро вищі. І цей факт СтопКору також підтвердили професійні рієлтори, зокрема Олександр Бездудний. З його слів, вартість за квадратний метр у цій місцевості зараз стартує від 2,2 тис. доларів.

Отже, якщо помножити цю цифру на 258, 385 і майже 400 квадратів відповідно, то виходить, що загальна вартість заміської нерухомості Андрєєвих , за приблизними підрахунками, тягне орієнтовно на 93 мільйони гривень. Яким же чином же родині прокурора вдалося купити ці котеджі лише за 15 мільйонів? Невже продавці зробили знижку у майже 80%?

І чи звернули увагу на таку невідповідність у компетентних структурах?

Редакція СтопКору спрямувала запити в правоохоронні органи, аби дізнатись: чи відкриті кримінальні справи стосовно ймовірно незаконного збагачення прокурора Андрєєва? І отримали наступну відповідь.

«Слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань виявлено факт можливого умисного внесення прокурором завідомо неправдивих відомостей до річних декларацій, які відрізняються від достовірних на суму понад 500 прожиткових мінімумів», – ідеться у документі.

Примітно, що в грудні 2023 року кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів вже притягала Андрєєва до дисциплінарної відповідальності за неподання декларації доброчесності.

У КДК зазначили, що дисциплінарне провадження стосовно прокурора було відкрито у зв’язку з вчиненням ним «дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури».

Цікаво що сам прокурор-мільйонер пояснив це... хакерськими атаками та відключеннями світла. А потім і взагалі заявив, що подача декларацій – це марнотратство, піддавши критиці необхідність перевірки доброчесності прокурорів.

А що відбувається з сумнівно набутими активами Андрєєва?

Як стало відомо журналістам, на дві новенькі «дачі», де прокурор зараз робить ремонти, накладений арешт у рамках кримінального провадження щодо незаконного заволодіння майном.

За інформацією з правоохоронних органів та відкритих джерел ЄДРСР, ці два будинки під номером 18 та 42 Печерський райсуд Києва арештував приблизно за місяць після їхньої купівлі дружиною прокурора Андрєєва. Апеляція залишила рішення першої інстанції в силі.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно цього теж є відповідний припис, а в прокуратурі Києва підтвердили арешт.

Передісторія цього рішення – наступна.

Першочергово власником майна на Столичному шосе, 149 було ЗАТ «Київгума». Колись тут розташовувався піонерський табір «Червоний гумовик». Пізніше його взялися реконструювати у оздоровчий комплекс сімейного типу. І в результаті на території зʼявилися… з пів сотні VIP-маєтків.

У 2013 році Господарський суд Криму (адже підприємство «Київгума» було де-юре зареєстровано у Сімферополі) визнав завод банкрутом. Ліквідатором строком на рік призначили арбітражного керуючого зі столиці – Євгена Кудляка, який нібито випадково в цей час опинився на кримському судовому засіданні.

Але майже наприкінці цього терміну Кудляк завдяки хитрій схемі, яку викрили наші колеги-розслідувачі з проєкту Бігус.інфо, допомагає передати права власності на десять будинків одній фірмі.

Даний факт зафіксували у ДБР: «Ліквідатор ЗАТ «Київгума» Кудляк Є.В. в змові з іншими особами протиправно продав від імені ЗАТ «Київгума» під виглядом будівельних матеріалів обʼєкти нерухомого майна інвесторів, які не належали ЗАТ «Київгума» та не перебували на його балансі».

Що відбувалось із маєтками далі?

Згодом ці об’єкти рішенням Печерського райсуду за кілька днів перетворюються на «дачні будинки». Згодом усі ці квадратні метри переходили до рук фірм із ознаками фіктивності. А ще пізніше – стали власністю приватних осіб, які ймовірно й прикривали «схему». До їхнього числа міг входити й Андрій Андрєєв, стверджують потерпілі.

«Я так розумію, що оскільки він «кришував» цю історію, то йому просто видалили ділянку під забудову. Основним куратором Кудляка від самого початку був прокурор міста Києва Мельник. Він до того був прокурором Луганської області, а Андрєєв був підлеглим Мельника на Луганщині, а потім він був у Києві. І коли Мельник пішов з прокурорських обов'язків – Андрєєв залишався там», – розповідає потерпілий інвестор Олександр Бондар.

Зокрема, будинки під номером 18 і 42 дісталися такому собі ТОВ «ВРК Плюс». ЇЇ бенефіціаром на той момент був Вадим Ковальчук – за даними медіа, кум тодішнього прокурора Києва Мельника.

При цьому колишні власники котеджів, які інвестували у будівництво, зверталися до усіх, зокрема і до тодішнього Генпрокурора. Та їхня заява про ймовірне свавілля прокурора Андрєєва потрапила... до нього ж на стіл. А вже за тиждень прокуратура столиці відкрила кримінальне провадження щодо одного з заявників.

А як щодо землі, на яких стоять ці дачні садові будинки?

Учасники «схеми» і Кудляк, як ліквідатор ЗАТ «Київгума», мали б повернути її назад у комунальну власність. Проте, не маючи відповідних повноважень, ліквідатор ділить її на менші 88 земельні ділянки для того, щоб потім оформити приватизацію через нотаріусів та змінити їхнє цільове призначення - для будівництва дач.

Варто зауважити, що Київрада не погоджувала жодних документів, але й не вчиняла дій для того, аби відновити справедливість.

Та чи є Андрєєв стороною у кримінальному провадженні в контексті цього? Виявляється – так.

Як стало відомо СтопКору з відповіді правоохоронців, ДБР за процесуального керівництва Генеральної інспекції ОГПУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом можливої організації протиправної схеми щодо заволодіння нерухомим майном ЗАТ «Київгума».

Журналістам вдалось зв'язатись із паном Андрієм. Він спростував інформацію про арешт будинків, показавши відповідний нібито витяг з ЄРДР. Проте його дані чомусь різняться з відповіддю його колег. А на питання, чи відомо йому, що дозвіл на будівництво його будинків не був наданий і питання не розглядалось відповідними установами місцевої влади, Андрєєв відповів, що вперше чує.

Тож наразі наша редакція відправила до прокуратур Києва і Печерського району відповідні запити, аби прояснити. Чекаємо на відповіді й продовжимо моніторити цю справу.

Нагадаємо, журналісти СтопКору дослідили електронні декларації очільника КП «Київкомунсервіс» Максима Ляшкевича і виявили в цих документах низку сумнівних моментів, що можуть вказувати на наявність необґрунтованих активів і невідповідність способу життя посадовця його офіційним доходам. Ідеться, зокрема, про квартири у Києві, земельну ділянку і будинок за містом, валютні позики та пологи дружини в приватній клініці.