Протест знедолених може перейти у масштабний страйк
На вулиці Грушевського біля Кабінету Міністрів України вже тиждень триває протест людей з різних регіонів України проти драконівських цін за житлово-комунальні послуги, газ, електроенергію. Вони вже не вірять Президенту і Уряду, які на думку протестуючих не можуть забезпечити в країні нормальний прожитковий рівень життя для громадян.
Саме тут, у таких непростих ситуаціях, розповсюджуються джерела патріотизму.Ми серед найбідніших країн Європи. Дожилися…Радикальна партія України на чолі з Олегом Ляшком допомогла облаштувати тут справжній Майдан: намети, пічки, дрова, готовлять гарячу їжу, тощо. Народний депутат О.Ляшко виступав біля наметів з промовами, у яких звинуватив Президента Порошенка і Прем’єра Яценюка не тільки у тому, що вони не приймають міри, щоб ліквідувати незаконні високі комунальні тарифи для громадян, а й у погіршенні життєвого рівня для широких верств населення.
Підтримка з цього приводу на гасла і висновки народного депутата була повна не тільки, проживаючих у наметах, а й у киян, які щодня приходять сюди на Майдан, щоб підтримати протестуючих. Кількасот громадян різного віку готові стояти тут з- протестом поки не відмінять незаконні тарифи. Атмосфера на Майдані доброзичлива, щира. Люди прагнуть полегшити не тільки свою долю, а й мільйонів співвітчизників, які отримують мізерні зарплати і пенсії й платити за високі тарифи просто не в змозі.
Їх не переконують програми політичних партій і численні обіцянки можновладців та політиків І , мабуть, це правильно , закономірно. Бо, їх українців, часто дурили і продовжують дурити.
Коли ж буде кінець цій вакханалії ?... Що сказати ?
Дивився на обличчя людей, розмовляв з ними і зрозумів просту істину, що будь-яка вдача чи щастя для них не знімає повністю трагізму долі. З цього приводу актуальну думку колись висловив відомий український філософ С.Кримський: «Людина навіть коли стоїть обличчям до Бога, відчуває спиною холод небуття». А поки на «Тарифному Майдані» ходять різні міркування типу: «проголосувавши у свій час за «утопістів» і новітніх гендлярів, чи не поставив духовно невизначений народ крапку на своїй історичній долі?
Олександр Борщевський
