Реформа СБУ: що не так із законопроєктом Зеленського. Частина ІІ

Офіс президента України вніс до парламенту законопроєкт №3196 "Про внесення змін до Закону України "Про Службу безпеки України" щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України".

У попередній частині ми аналізували основні його норми (про це можна почитати тут).

Більшість депутатів з різних комітетів говорять, що законопроєкт варто доопрацювати, аби не перетворити Службу безпеки України (СБУ) на церемоніальний орган.

Представники головного науково-експертного управління (ГНЕУ) – одного із ключових структурних підрозділів Верховної Ради, який займається аналізом проєктів законів, видали свій висновок. який є доволі критичним.

Експерти пишуть, що у законопроєкті зберігається статус СБУ як органу досудового розслідування, хоча цей орган безпосередньо підпорядкований Президентові України.

При цьому у своєму висновку від 16 грудня 2019 року №7-в/2019 Конституційний Суд України наголосив, що перебування органів досудового розслідування навіть під опосередкованим підпорядкуванням президента створює загрозу незалежності цих органів й призводить до концентрації виконавчої влади у президента.

Експерти переконані, що це порушує баланс конституційних повноважень між гарантом і Кабінетом Міністрів України та фактично створює паралельну виконавчу владу.

Позаяк поділ влади є основним засобом та неодмінною умовою запобігання концентрації влади, а, отже, інструментом проти зловживань нею задля належної реалізації прав і свобод.

При цьому експерти закликають зважено підходити до вимог НАТО демілітаризувати СБУ, адже жодна з цих країн не воює з Росією.

А це може зашкодити структурі, зашкодити її ефективності, законопроєктом передбачається поступове скорочення чисельності особового складу СБУ.

Експерти вказують, що особливий період діє в Україні з 17.03.2014 після оприлюднення Указу Президента України від №303/2014 "Про часткову мобілізацію".

Таким чином, загальна чисельність СБУ поки що становить 31000 осіб, а, отже, скорочення чисельності СБУ лише протягом цього року одразу на 6000 осіб в умовах триваючої агресії з боку Росії та новітніх викликів і загроз державній безпеці України може мати наслідком створення передумов до завдання невідворотної шкоди забезпеченню державної безпеки.

При цьому експерти говорять про необхідність більш жорстких вимог до кандидатів на посаду керівника СБУ, аби там була фахова людина, а не як пропонується у проєкті без вимог конкретної вищої освіти.

Розкритикували експерти й підхід до формування окладів співробітників СБУ.

На їхню думку, запропонована законодавча ініціатива продовжує негативну тенденцію останніх років щодо неузгодженості підходів при визначенні оплати праці працівників різних державних органів та установ, яка призводить до значних диспропорцій у заробітних платах у межах державного сектору.

Так, заробітні плати, встановлені для посадових осіб новостворених антикорупційних органів, в рази перевищують посадові оклади, наприклад, найвищого рівня виконавчої влади.

Натомість великі диспропорції в розмірах оплати праці працівників різних ланок в межах одного відомства чи відомств одного типу (міністерства, агенції, служби) є загалом демотивуючим фактором.

Тому структура та умови оплати праці в різних відомствах одного державного сектору мають бути подібними для посад з подібними функціональними обов’язками (в такій ситуації – у системі державних правоохоронних органів) і внутрішньо узгодженими.

У підсумку вони рекомендують доопрацювати проєкт закону, доповнивши його нормами із законопроєктів депутатів, які також внесені до Верховної Ради.

Як бачимо, ситуація вельми неоднозначна, при цьому існує реальна загроза, що внаслідок непродуманих реформ в умовах війни, СБУ не зможе виконувати покладені на неї функції.