Регулярний денний сон пов’язали з більшим об’ємом мозку
Денний сон може допомогти зберегти здоров’я мозку, уповільнюючи швидкість його зменшення з віком, припускає нове дослідження.
Науковці з Університетського коледжу Лондона (UCL) та Університету Республіки в Уругваю пояснили, що денний сон — короткі епізоди сну вдень — є «універсальною та поширеною поведінкою».
Про це повідомляє Medscape.
Майже всі діти до 3 років сплять удень, під час шкільного віку та дорослості денний сон стає менш поширеним, а в літньому віці знову частішає.
«Попередні дослідження показали, що денний сон має когнітивні переваги: люди, які зробили короткий сон, демонстрували кращі результати у когнітивних тестах упродовж наступних годин, ніж ті, хто не спав», — зауважили автори дослідження.
Втім, залишалося «невловимим», чи є ці зв’язки причинними. Тому вчені вирішили з’ясувати, чи існує причинний зв’язок між денним сном і здоров’ям мозку.
Звичний денний сон і мозок
Для дослідження, опублікованого в журналі Sleep Health, науковці проаналізували дані 378 932 людей (середній вік — 57 років) з UK Biobank. У вибірці 57% «ніколи/рідко» спали вдень, 38% — «інколи», і 5% — «зазвичай». Ті, хто «зазвичай» мав денний сон, були старшими, рідше жінками, частіше належали до соціально незахищених груп, були курцями, приймали антигіпертензивні препарати, мали діабет і серцево-судинні захворювання, пояснили автори.
Дослідники застосували менделівську рандомізацію для вивчення зв’язку між звичним денним сном і когнітивними/структурними показниками мозку. Вимірювали загальний об’єм мозку, об’єм гіпокампа, час реакції та зорову пам’ять.
Для оцінки зорової пам’яті учасникам потрібно було правильно знайти відповідність серед шести пар карт після запам’ятовування їхніх позицій. Час реакції визначали як середній час, витрачений учасниками, щоб правильно знайти відповідності у 12 раундах гри «Snap».
Валентина Пас, аспірантка з Університету Республіки (Уругвай) та підрозділу MRC з дослідження тривалого здоров’я і старіння при UCL, головна авторка, зазначила: «Це перше дослідження, яке намагається розплутати причинний зв’язок між звичним денним сном і когнітивними та структурними показниками мозку».
Короткий денний сон може зберігати здоров’я мозку
Науковці виявили «помірний» причинний зв’язок між звичним денним сном і більшим загальним об’ємом мозку.
«Загалом люди, генетично схильні до денного сну, мали більший загальний об’єм мозку», — зазначили вони та припустили, що «регулярний сон удень може забезпечувати певний захист від нейродегенерації, компенсуючи поганий нічний сон».
Дослідники уточнили, що генетична схильність до денного сну асоціювалася зі збільшенням загального об’єму мозку на 15,8 см³, що еквівалентно 2,6–6,5 рокам старіння.
Докторка Вікторія Гарфілд з підрозділу MRC при UCL, старша авторка роботи, додала: «Наші результати свідчать, що для деяких людей короткі денні сни можуть бути частиною мозаїки, яка допомагає зберігати здоров’я мозку з віком».
Водночас дослідники не виявили зв’язку між звичним денним сном і об’ємом гіпокампа, часом реакції чи зоровою пам’яттю, що їх «здивувало». Вони припустили, що потрібні «надійніші» когнітивні тести, аби виявити ці ефекти.
Подолання стигми щодо денного сну
Автори визнали обмеження дослідження: усі учасники були європейцями білого походження, тож результати не можна відразу узагальнити на інші етнічні групи. Також вони наголосили, що не мали інформації про тривалість сну, однак попередні дослідження показували, що денний сон до 30 хвилин забезпечує найкращий короткостроковий когнітивний ефект, а сон раніше вдень менше заважає нічному.
Коментуючи дослідження, професорка Тара Спайрс-Джонс, президентка Британської нейронаукової асоціації, керівниця групи в UK Dementia Research Institute та заступниця директора Центру науки про мозок при Единбурзькому університеті, застерегла щодо його обмежень. «Звички денного сну учасників UK Biobank були самозвітними, що може бути не цілком точним», — підкреслила вона.
Втім, вона наголосила, що навіть попри обмеження дослідження є «цікавим», адже доповнює дані про те, що сон «важливий для здоров’я мозку».
Докторка Гарфілд висловила сподівання, що «такі дослідження, які показують користь короткого сну, допоможуть подолати стигму, що й досі існує довкола денного сну».
Дослідження фінансували: Programa de Desarrollo de las Ciencias Básicas, Agencia Nacional de Investigación e Innovación, Comisión Sectorial de Investigación Científica, Comisión Académica de Posgrados, National Heart, Lung, and Blood Institute, Diabetes UK, British Heart Foundation. Автори не заявили про конфлікт інтересів.
