РФ «створює» чергові загони з українських полонених

Ресурсна федерація московії створює чергові підрозділи з українських полонених на окупованих теренах нашого Півдня та Сходу. Але, насправді — це не армія, це інструмент дезінформаційно-пропагандистської кампанії з очорнення України.

Окупаційна адміністрація частини Запорізької області у Мелітополі сформувала черговий загін. До нього увійшли переважно українські військовополонені, які буцімто добровільно переходять на бік армії РФ і воюватимуть проти «київського режиму».

Нове формування наче у насмішку має ім'я (увага!) полтавського полковника Мартина Пушкаря, історичної постаті XVII століття. Таке використання імені й прізвища козацького ватажка — маніпуляція українською історією на користь кремлівської пропаганди.

Один із бійців підрозділу — Олександр Орлов, родом із Запорізької області, який до полону служив у 23-й Окремій механізованій бригаді ЗСУ. На обмежених доступних відео він з'являється зі зброєю та озвучує антиукраїнські тези — ймовірно, під психологічним тиском.

Риторика типова: «ми боремось за мир», «визволяємо Україну від нацизму», «путін — рятівник-визволитель, а Зеленський — воєнний злочинець і тому подібна маячня. Проте... підрозділ практично невідомий — Telegram-канал мав лише 131 підписника і був видалений.

На опублікованих відео фігурує до п'яти осіб, часто — одні й ті самі. Жодне з провідних кремлівських медіа (ТАСС, «РИА Новости») не згадувало цей загін, що вказує на його мінімальне бойове значення, тому очевидно, що це — елемент інформаційної війни, а мета таких ініціатив наступна:

• підтримка наративу про «виключно громадянський конфлікт в Україні»;
• створення ілюзії, що українці самі масово переходять на бік РФ;
• нейтралізація іміджу справжніх антипутінських рухів, як-от РДК та Легіон «Свобода Росії», які воюють на боці ЗСУ.

Можна зробити один єдиний висновок: формування із наших полонених — це політичний проєкт, а не бойова одиниці, його створили не для фронту, а для пропагандистських етерів. До цього РФ уже запускала подібні формування, зокрема батальйони імені Максима Кривоноса та Богдана Хмельницького.

Всім цим підрозділам притаманне одне: маніпуляція, примус, публічні ролики під диктат і відсутність реальної довіри навіть серед російських ЗМІ, а потім — повне зникнення з інформаційного поля. Батальйон Богдана Хмельницького взагалі розпустили по домах через побоювання, що там почнуть стріляти у спини московитам.