рф здійснює саботаж і диверсії на воєнних заводах ЄС
рф проводить нову хвилю атак на підприємства оборонної промисловості ЄС.
Такими діями кремль хоче втілити кілька задач — від зменшення допомоги для України до перевірки на міцність членів НАТО.
рф здійснює активні акти саботажу та диверсії, залучаючи місцевий криміналітет в ЄС. Цим путін перевіряє готовність НАТО реагувати на подібні атаки, повідомляє The Telegraph.
Співрозмовники ЗМІ в спецслужбах західних країн вказують, що рф намагається проводити атаки так, аби максимально ускладнити пошук прямого зв’язку з кремлем. Цим влада росії перевіряє межу, яка могла б спровокувати жорстку відповідь НАТО.
Одним із останніх випадків став підпал будівлі Milrem Robotics у Таллінні — компанії, що постачає Україні безпілотні наземні системи. Латвійські правоохоронці затримали трьох своїх громадян у межах розслідування, а естонська влада перевіряє версію про можливу причетність росії.
Подібні інциденти вже фіксували в інших країнах. У Чехії цього року пожежа майже знищила завод, який виробляв дрони та тепловізійне обладнання для України, а в Литві шістьом людям висунули обвинувачення через спробу підпалу підприємства, що постачало Києву радіохвильові сканери.
Окремі вибухи сталися цього місяця на оборонних підприємствах у Болгарії та Італії. На заводі EMCO у Болгарії, який виробляє 155-мм боєприпаси для України, стався потужний вибух, а через кілька днів вибухнула установка на підприємстві KNDS Ammo Italy поблизу Рима; офіційно причини цих випадків залишаються предметом розслідувань.
За даними західних спецслужб, москва дедалі частіше використовує для таких операцій не власних агентів, а місцевих кримінальних виконавців. Посередники, пов’язані з російською розвідкою, знаходять людей через онлайн-месенджери, передають їм конкретні завдання та розраховуються криптовалютою, причому виконавці можуть навіть не знати про справжнього замовника.
Для НАТО проблема полягає не лише у самих диверсіях, а й у способі їх проведення. Західні чиновники говорять, що росія навмисно діє "нижче порогу", який міг би змусити альянс розглядати застосування статті 5 Договору НАТО, і наскільки далеко кремль може зайти без колективної відповіді.
Ця тактика, як вказується в матеріалі, здатна посилювати розбіжності всередині самого альянсу. Країни Балтії та Польща значно жорсткіше пов’язують диверсії з москвою, тоді як частина західноєвропейських держав обережніша у таких оцінках через побоювання подальшої ескалації.
У результаті кремль отримує можливість поступово перевіряти реакцію НАТО, не переходячи до відкритого військового зіткнення. Західні чиновники вважають, що така гібридна кампанія може бути частиною підготовки до ширшого протистояння: диверсії поширюються дедалі далі від східних кордонів НАТО, а москва водночас вивчає слабкі місця та готовність альянсу захищати своїх членів.
