Римські дерев'яні кілки зупиняли навалу ґерманців

ІСТОРІЯ
05 березня, 21:39
Римські дерев'яні кілки зупиняли навалу ґерманців
Фото: Anthropogenesis

Про цю пастку, що становила смертельну небезпеку для нападників, відомо лише з письмових джерел. Перш за все «Записів про Ґалльську Війну».

2000 років тому на дерев'яні кілки натикалися загони войовничих ґерманських племен, які атакували римські фортеці у долині Райну. Тепер артефакти досліджують історики з археологами в Університеті Майнца імені Йоганна Ґутенберґа.

Науковцям вперше вдалося виявити практично неушкоджені гострі кілки, що колись стирчали в оборонному рівчаку одного із римських укріплених поселень, поблизу німецького курортного містечка Бад-Емс ще 6 років тому. Знахідка датується I століттям після Різдва Христового.

Залишки двох військових таборів, які функціонували у на світанку Римської імперії, розкопували впродовж 2017-2019 років. Імовірно, поселення встановили поблизу родовищ срібла за намісника Курція Руфа, про що писав історик Публій Корнелій Тацит.

Найбільший із таборів, розкопаний німецькими археологами, займав площу майже 8 гектарів. Історики припускають, що всередині могли розміщуватися до 3000 осіб (переважно чоловічої статі).

Римські дерев'яні кілки зупиняли навалу ґерманців_1

Укріплене поселення складалося зі штучних ровів-рівчаків, земляної стіни, дерев'яних веж і дерев'яної огорожі. Всередині фортеці знаходилася одна із найстаріших кам'яниць на правому березі Райну — центральна оборонна споруда комплексу.

2019 року у внутрішньому рівчаку другого, меншого, римського табору дослідники виявили понад 20 кілків, які добре збереглися й майже не зазнали тління. Науковці припускають, що римські леґіонери розташовували цю зброю відповідно до вихідної конструкції: у центрі рівчака групами по три одиниці.

Причина відмінної безпеки деревини — вологий ґрунт у долині Райну із низьким вмістом кисню. Земля там вкрита щільними шарами осадових порід, чим користалися римляни при зведенні своїх таборів.

За словами експерта з консервації доктора наук Маркуса Вітткоппера, впродовж 35 років кар'єри він ніколи ще не зустрічав таких щільних відкладень. У 2019 році 23 дерев'яні артефакти були доставлені до спеціалізованої лабораторії для консервації та реставрації, а нині представлені публіці (див. знімок вище — прим. ред.): знахідки, на перший погляд, виглядають скромно, але для фахівців стали сенсацією.

Раніше медіаагенція «Останній Бастіон» сповіщала читачів про те, як від Трипільської доби терен України — ласа здобич для сусідів. Бо всі ресурси, включно з людськими, становлять неабиякий інтерес чужинців.

Схоже, один із ґерманців усвідомив, що правильніше було б залишитися вдома
Схоже, один із ґерманців усвідомив, що правильніше було б залишитися вдома
Читайте також:
Життя
Природна екосистема у бразильській сельві, яку часто називають «легенями Землі», у небезпеці. Кліматичні зміни впливають на стан лісів.
22 травня, 21:43
Історія
Знайдений ще 1903 року у печері Чеддер на Туманному Альбіоні кістяк первісної людини — цінний артефакт. Його рідкість у ДНК-коді.
12 травня, 19:49
Історія
Науковці вивчили геноми людей, які жили на території середньовічного Аварського каґанату часів його розквіту. Вперше складено їхні родоводи.
28 квітня, 16:12
Життя
Нова 3D-карта Всесвіту може змінити наше уявлення про темну енергію.
06 квітня, 08:33
Життя
Тексти пісень стали простішими та егоїстичнішими.
30 березня, 19:06
Життя
Фізик Рон Маллетт оголосив про створення передового математичного рівняння, що відкриває шлях до подорожей у часі.
26 березня, 15:14