Роковини загибелі подруги «Іранки»
Подруга «Іранка»: життя, патріотизм і незламний дух.
Наталія Кузнєцова народилася в Олександрії на Кіровоградщині, тривалий час жила у Чернігові, звідки родом був її чоловік — Віктор Панаско, з позивним «Іранець», офіцер Всеукраїнської організації «Тризуб» імені Степана Бандери, сотник ДУК «Правий сектор», політв'язень, військовослужбовець ЗСУ.
Наталія навчалася в одному з київських університетів, з якого її відрахували за участь у Революції Гідності. Там, на Майдані, вона й познайомилася з «Іранцем».
Після Майдану подруга «Іранка» очолювала Чернігівський осередок «Правого сектору».
Подруга «Іранка» роками не лише словами, а й справами доводила свій патріотизм, воюючи проти зовнішньої та внутрішньої окупації.
Останні роки вона перебувала на передовій російсько-української війни у складі 67 ОМБр ДУК.
Історія Наталії — це не лише історія боротьби. Це історія справжнього кохання, любові до країни, вірності ідеалам та неймовірної сили духу звичайної української жінки, яка стала легендою.
Маємо здобути «здорову, квітучу, самостійну Україну», за яку воювала подруга «Іранка».
Автор: Організація Української Молоді «ГРІМ» імені Героя України Тараса Бобанича «Хаммера»
