Російсько-українська війна з роками мутує, лишаючи по собі безліч ран

Опінії
05 квітня, 09:48
1 Окрема штурмова рота ДУК ПС
1 Окрема штурмова рота ДУК ПС
Фото: Facebook

В Україні не так багато людей бажає пам'ятати про війну на Сході, ще менша кількість тих, хто хоче чути про неї правду.

Видавець, політв'язень, публіцист, речник НВР "Правий сектор"

Натужно гримали двері командних пунктів Донецьку. У кварталах, запорошених графітовим пилом, ховалися зношені кімнати.

Стіни сіріли старою штукатуркою, пилом і метастазами кракелюру. Мутні монітори зі статичною картинкою лісосмуг і полів звисали над столами.

«Укропы нам насыпают. У нас потери. Откуда бьют (?); неизвестно… Мрази!»

Стіл заставлений брудними кружками двадцятий раз здригнувся. Тут жив мат у нечистотах кутового павутиння і чад недопалків у етилових випарах.

Зіжмакані обличчя ростовських майорів дивилися через камери спостереження, як 120-ті баклажани стеляться на їхні бліндажі. Крізь бурштинові зуби втягували дим контрабандних цигарок і видихали їх із жовчю прокльонів на адресу "хахлов".

А ми, тим часом за 2 км від їхнього лігва вмивали чоло потом і зникали з місця подій. Байдуже, що стояв мороз і десь за "Республікою" безликому полю хотілося теплих еритроцитів та "чєловєчіни".

Згорнувши лютим поспіхом мінометний розрахунок кострубато засипались у салон польових джипів. Далі, тряслися мороженими шрамами ґрунтових доріг; жадібні подихи холодним повітрям розкроювали горло до присмаку крові.

Кілька секунд тому "Да Вінчі" надривно підганяв нас в ім’я невловимості й відсутності втрат з нашого боку. Сенсорикою та інтуїцією він зчитував наперед кожен непрогнозований вибрик війни.

У цьому криється непоясненний містицизм і його здатність безпрограшно грати у піжмурки зі смертю.

«А командир їде з нами?», — питав мене перед виїздом боєць з позивним "Бєлка".

Потім ставав на паузу, вдавав ніби не хвилюється та застібав бронежилет на порозі казарми. Так, звісно ж!..

Читайте також:
Наріжний кут Авдіївки обрамлено перехрестям на Ясинуватському переїзді. Тут джгут дороги перекинуто через занедбані колії у старе місто...
17 квітня, 13:34
Повертаємо читача до реалій буденного життя наших захисників у сплюндрованих московськими орками степах Донеччини.
14 квітня, 09:48
Черговий фронтовий репортаж із траншейних кулуарів російсько-української війни.
12 квітня, 09:48
Війна позбавлена романтичного шарму, особливо якщо проходить без кави у термосі та м’ясистої багнюки під ногами...
10 квітня, 10:12
На наших очах війна вривалася в населені пункти циклопічним свинцевим котком. Розтікалася пульсуючою плямою опіків на мапі Донбасу.
07 квітня, 09:48
Війна для нас не книжкова абстракція, а шмат життя розміром у 7 років.
01 квітня, 09:48