Росія на порозі бунтів, нестабільності та кровопролиття
Соціологія: в РФ назрівають події
Останнім часом практично всі більш-менш відомі російські політики, журналісти та експерти упевнено констатують зростання масового невдоволення жителів Росії путінським режимом і особисто Путіним.
Зокрема, з незвично високою активністю в інформаційному просторі політолог Валерій Соловей стверджує, що криза путінської влади неминуче призведе до кровопролиття і насильства, оскільки бандитський чекістсько-кримінальний режим апріорі вже не здатен запропонувати суспільству більш-менш прийнятний проєкт виходу з кризи.
Путін, котрий в період пандемії переховувався в бункері, продемонстрував свою повну неспроможність. Так звана вертикаль влади зникла. Путін скинув із себе будь-яку відповідальність і переклав її на регіональну владу. Сьогодні реальний рейтинг Путіна від 15 до 25 %.
Про те, що в Росії вже дозріли всі умови для масових протестів і що навіть серед відданого електорату Путіна стрімко визріває ненависть до кремлівського пахана, свідчать соціологічні дослідження.
«В російському суспільстві відбуваються серйозні ідеологічні зміни. Тренд негативного ставлення до федеральної влади, який почав формуватися ще в 2011 році і знову виник після «кримської перерви» в 2018 році, в 2020-му був різко посилений пандемією коронавірусу».
До таких висновків, зокрема, дійшла незалежна дослідницька Група Бєлановського, яка у травні провела соціологічне опитування, присвячене вивченню спектру політичних настроїв в російському суспільстві та трендів його зміни.
Згідно з висновками соціологів державна пропаганда вже не діє. У багатьох сегментах суспільства вона викликає все помітніше несприйняття. Основним об'єктом негативних висловлювань став особисто президент Путін.
Сегмент прибічників Путіна тепер складається з декількох практично не пов'язаних між собою субсегментів, позбавлених спільної ідеології. У випадку виникнення масових протестів ці люди не підтримають Путіна.
Дослідження свідчать, що ситуація, яка склалася в Росії, може мати наслідком серйозні соціально-політичні потрясіння в країні. Люди мають на увазі масові протести, які можуть супроводжуватися жертвами як з боку протестувальників, так і з боку силових структур.
Сергій Бєлановський був одним з тих, хто спрогнозував масові протести 2011-2012 років. В інтерв'ю радіо Свобода соціолог прокоментував результати нового дослідження:
- Путін вибудував непрацюючу систему, не виконав своїх обіцянок, не виправдав очікувань, які на нього покладалися. Причин, які підтверджують цей узагальнений висновок, доволі багато. Це – пенсійна реформа, це – підвищення податків, населення відчуває зростаючий фінансовий пресинг.
Зростає розмір штрафів, жорсткішими стають правила, за якими стягуються ці штрафи, догори повзуть ціни. Епідемія коронавірусу виконала роль каталізатора цих настроїв. Зростає безробіття, як зареєстроване, так і приховане.
Багато хто з так званих самозайнятих – ті ж безробітні. Вони перебивалися випадковими заробітками, але ці заробітки різко скоротилися під час пандемії. Інші країни теж зіткнулися з цією проблемою, але наше населення дуже незадоволене мізерними розмірами допомоги, яку надає їм держава. Я не обговорюю справедливості цих докорів, але ця претензія, безумовно, масова.
Дуже багато видів допомоги обумовлені умовами, які важко виконати теоретично та ще важче реалізувати. Бюджети усіх рівнів обмежені, і чиновники часто гальмують допомогу, створюючи перешкоди для її отримання. Умовній матері-одиначці з дітьми фізично важко кудись вийти і вибити щось у чиновництва.
Це ще один фактор невдоволення. Буквально всі, особливо бюджетники, у першу чергу в медицині та освіті, скаржаться на бюрократизацію, на необхідність оформляти документи, які сприймаються людьми як безглузді.
За моїми спостереженнями, спочатку багато хто не вірив в епідемію коронавірусу, гадали, що це звичайний грип. До речі, влада сама провокувала такі настрої. Але десь у травні населення усвідомило серйозність ситуації, люди одягли маски, більшість дотримуються дистанції.
А ось претензії до медицини дуже серйозні. Викликаєш швидку, а вона не завжди приїздить, викликаєш лікаря, а у нього самого немає захисту, в одній масці, і нічого, крім парацетамолу, запропонувати не може. Занижують статистику смертності. Не вистачає ліків.
Більш-менш ліками забезпечені стаціонари, але люди, котрих залишили на домашньому лікуванні, позбавлені доступу до ліків. Для простої людини єдиним важелем впливу на медицину з метою щось отримати є скандал, істерика. Люди обривають телефони гарячих ліній.
Десь неможливо достукатися, десь грубіянять, десь обіцяють щось зробити і не роблять. Людей злить, коли їм говорять, що нічим, крім парацетамолу, допомогти не можуть.
- Путін користується випробуваним методом підвищення рейтингу – військові дії, патріотичне піднесення. Крим, Донбас, потім Сирія. Це спрацює ще раз?
- Крим – особлива справа. У багатьох це – ностальгія за молодістю, коли люди не мали можливості їздити за кордон і відпочивали в Криму. У 2019 році ми проводили дослідження і зробили висновок, що вже тривалий час, якщо не брати до уваги Крим, усі військові акції сприймаються негативно.
Спершу ще Донбас сприймався позитивно, з надією на приєднання України і відновлення імперії. Але стосовно Донбасу це вже давно минулося, і наразі народ прямо так і говорить: раніше годували Кубу і В'єтнам, а тепер будемо годувати Сирію, Венесуелу і Донбас? Ні, ми категорично не згодні. Зверніть увагу, що про Лівію взагалі майже не згадують…
Я вважаю, що нового патріотичного прориву не буде. Не знаю, які мали б бути обставини, щоб знову виникли подібні настрої. Якщо на нас нападуть чи влада зробить вигляд, що хтось на нас напав, можливо й побачимо підйом. Це різні речі: ми годуємо Сирію, і це не наша війна, а інша справа, що на нас хтось напав. Але я не уявляю, хто може на нас напасти. Це бита карта, вона більше не грає.
Відділ моніторингу
Кавказ-Центр
