Що станеться, якщо людина помре у космосі?
Немає сумніву, що відряджання людей у відкритий космос є надзвичайно дорогою, важкою та небезпечною справою.
Відколи люди почали досліджувати позаземний простір трохи більш як 60 років тому, загинули всього (за офіціними відомостями – прим. ред.) 20 астронавтів:
- 14 у трагедіях космічного човника NASA в 1986 і 2003 роках;
- 3 – під час місії "Союз-11" у 1971 році;
- ще 3 – під час пожежі на стартовому майданчику "Аполлон-1" у 1967 році.
Враховуючи те, наскільки складним є політ людини у космос, справді дивно, як мало людей втратило життя досі, хоча за заявами NASA, нині планується відрядити екіпаж на Місяць у 2025 році, а на Марс – у наступному десятилітті.
Не секрет, що комерційні космічні польоти стають рутиною, а тому зростає ймовірність того, що хтось усе ж може померти ще на шляху до зірок і планет.
Професор космічної медицини та невідкладної допомоги з Медичного коледжу Бейлора пані Еммануель Уркіта спробувала відповісти на питання: що станеться з тілом загиблої у відкритому космосі особи?
«Як лікар космічної медицини, що працює над пошуком нових способів збереження здоров'я астронавтів, я та моя команда з Інституту трансляційних досліджень космосу маємо переконатися у тому, що у місіях беруть участь виключно максимально здорові люди. Проте, якби хтось із них із різних причин помер на низькій навколоземній орбіті, наприклад на борту Міжнародної космічної станції, екіпаж міг би повернути тіло на Землю в капсулі протягом кількох годин. Інша справа, якщо смерть застала такого астронавта на шляху до Місяця чи Марсу», – зазначає фаховий медик.
Водночас пані Еммануель Уркіта стверджує, що NASA вже має докладні протоколи для таких надзвичайних подій, як смерть космонавта на Місяці; тоді екіпаж міг би повернутися на Землю разом із тілом небіжчика всього за кілька днів.
«Через таке швидке повернення цілком імовірно, що збереження тіла не буде головною проблемою NASA. Тобто, пріоритетом №1 буде переконатися, що решта екіпажу безпечно повернеться на Землю», – уточнює професор космічної медицини та невідкладної допомоги.
Усе було б інакше, якби астронавт загинув під час подорожі на Марс завдовжки у 300 мільйонів миль – за такого сценарію екіпаж, імовірно, не зміг би розвернутися та повернутися на стартовий майданчик.
«Розглядаючи цей сценарій, небіжчик повернеться на Землю разом з екіпажем наприкінці місії, тобто через пару років. Тим часом екіпаж, ймовірно, збереже тіло в окремій камері або спеціальному мішку. Стабільна температура і вологість усередині космічного корабля теоретично допоможуть зберегти тіло», – прогнозує Еммануель Уркіта.
Але всі ці варіанти будуть застосовані NASA, лише якщо хтось помре виключно у середовищі під тиском, наприклад на космічній станції чи космічному кораблі.
Важливо розуміти, що втрата тиску та вплив космічного вакууму унеможливлюють дихання астронавта, тоді як кров та інші рідини людського тіла будуть буквально закипати.
Аналогічний сценарій жорсткої смерті очікує на дослідника Всесвіту у разі загибелі на поверхні Місяця чи Марсу: без скафандра буде миттєва задуха, посиніння шкіри, зневоднення та закипання всіх рідин тіла.
Ще одним питанням, за всіх перерахованих летальних випадків далеко від Землі, постає поховання:
- кремація небажана, бо вимагає занадто багато енергії, яка потрібна вцілілому екіпажу для інших цілей;
- похорон як такий неможливий, адже бактерії та інші мікроорганізми з тіла можуть забруднити поверхню Місяця або Марса.
«Замість цього всього екіпаж, швидше за все, збереже тіло у спеціальному мішку для трупів, поки його не повернуть на Землю. Наша команда пропрацьовує для NASA відповідні протоколи. Досі залишається багато невідомого, як впоратися із можливою смертю у космосі. Це не тільки питання, що робити з тілом. Допомога екіпажу впоратися з втратою колеги та допомога скорботним родинам на Землі так само важлива, як і поводження з останками загиблої людини», – підсумовує пані Еммануель Уркіта.
Цілком очевидно, для справжньої колонізації інших світів – зокрема, Місяця, Марса чи планети за межами нашої Сонячної системи – цей похмурий сценарій вимагатиме адекватного планування та розробки надзвичайних протоколів.
А проте, медіаагенція "Останній Бастіон" нагадує своїм читачам, що космічні подорожі знижують активність 100 людських генів, пов'язаних з імунною системою.
