Шок, що переходить в прострацію. Опираймося
Ой, Зін, какіє клоуни!
І нас, панове, теж вразило побачене і почуте вчора увечері на місці дислокації найвищого законодавчого органу найбільшої європейської території. Про державу з блазнем біля керма і збіговиськом випадкових недолугостей навколо промовчимо. Як вони кушпелили! Оці горе-обранці з курячими мізками, уповноважені на місію загрібання України.
На логіку і аналіз ще буде час – місяць-другий ця чергова, заїжджа циркова трупа, гадаємо, втримається, наразі риторика. Вже з опівночі притомна мережа сушить голови над приблизно однаковими запитаннями:
- чого – таланту чи совісті – не стачило Зе, щоб визнати свою, і лише свою! вину у провалі експерименту з водієм самокату? Перепрошуємо у фанатів, але комік на тронному місці цього разу мав жалюгідний вигляд ображеного сорокадворічного п'ятикласника, надто, коли рвонув до Гончаренка пику чистити;
- комусь треба пояснювати поспіх перезавантаження уряду невтішною соціологією рейтингів зеленої цвілі? Отака хапатня була би доречною лише на ловах бліх;
- чому парламент парламентсько-президентської республіки проковтнув відверту образу повним і визивно-демонстративним ігноруванням передбачених Конституцією принципів подання кандидатур міністрів, слухання програм претендентів, обговорення?;
- знайдеться пояснення вакансіям в урядовому економічному блоці за форс-мажорних обставин з бюджетом, податками, МВФ, пенсіями, весняною сівбою, країною?
- що це було? а що – можна й так?!
Відмова Коростильова, Жуковського і Милованова обійняти посади у новому уряді мала б стимулювати мізки Зе хоч би на елементарне зусилля – пацюки не лише тікають з корабля дурнів, а навіть остерігаються зійти на трап до нього! Звинувачення уряду, який Зе сором'язливо назвав чомусь «кабінетом Гончарука», у «відсутності мізків» © ‒ це перекладання відповідальності з хворої голови на голову у стані клінічної смерті.
Колись автор мав нагоду відвідати жовтий будинок, ні-ні, у благодійних справах, не в якості пацієнта, без гамівної сорочки. Оце вчора увечері приснилося тоді побачене, чи …?
Та плачі – плачами, але ж ми претендуємо й на якийсь конструктивізм. Що діяти? Всіляко домагатися охочекомонної чи майданної відставки усього зеленого – приЗе, Зе-Шмигаля, Зе-слуг. Ні в якому разі не вестися на виголошену вчора дурню про озброєння порожніх голів гончарукового мішка з котами новими мізками (Авакова? Пристайка?! Малюськи?!! Кулеби?!!! Не смішіть наші символи). Відсилаємо колег, котрим чомусь бракує аргументів, до виступу пана прем'єра, незворушного як Говерла і красивого як Роберт де Ніро. Денис Анатолійович Шмигáль у програмовому спічі запевнив, що докладе усіх зусиль до збереження курсу Олексія Валерійовича Гончарука.
Бачите, Денис Анатолійович нєподєцкі (для 73-х: з IT-сленгу – по-дорослому) нафантазував собі те, що однораз вже спростувало андерсенівське хлоп'я: король же голий! Щоправда, якщо «курсом» іменувати політ зграї Зе над гніздом зозулі…
Нам же слід докласти усіх зусиль до навернення інфікованих Зе-вірусом до здорового глузду усіма можливими способами: словами, лайкою, грошима, гречкою. З тим, щоб порятувати країну.
P.S. Полтавці отримали ще одну можливість для зустрічі зі смішним і кмітливим, повзуть офіційні чутки: до нас їде ре…, тьху, будь ти неладний, Зе. Пан Синєгубов, принаймні, зберігає спокій – з вікон облдержадміністрації білі прапори не звисають. Невже «нальот» обійдеться без «розбійник-вийди-отсюда»?