Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах. Краще кулі в грудях, ніж канчуки по спинах.
Останній бій у Серебрянському лісі
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень. Увага! Присутня ненормативна лексика).
13-го грудня 2022 року, на еспешці «Афіни», в нерівному бою у Серебрянському лісі під Кремінною, загинули бійці Батальйону імені генерала Кульчицького.
Дзіковський Владислав Юрійович. «ЄВРЕЙ»
Прис Станіслав Вікторович. «ПРИЗРАК»
Буряк Ігор Валерійович. «ПОЗІТІВ»
Також бійці 6-го батальйону 27-ої Печерської бригади.
Малашук Микола Миколайович. «РЕЙ»
Кратюк Євгеній Володимирович. «МАЖОР».
Бій почався опівдні, спочатку еспешка була оточена ворогом і обстріляна гранатометами, із подальшими штурмовими діями.
Хлопці будучи пораненими відстрілювались до останнього набою, і всі героїчно загинули в борні стрілкового бою … Намагання сусідніх еспешок допомогти були марні через щільний ворожий кулеметний вогонь…
МОВА МАЄ ЗНАЧЕННЯ !!!
Саме в цьому бою, старший солдат Влад Дзіковський, позивний «Єврей», протримався до ранку, відстрілюючись серед загиблих товаришів цілу ніч, вирвався з оточення і вибіг на позицію нашої лінії оборони, та почувши оклик ворожою російською мовою (ЕЙ БРАТАН А ТИ КТО, СВАЇ, ІДІ СЮДА, ПАДААЖДІ) подумав що він вийшов на ворога, та побіг в протилежному напрямку прямо на рашистів, де попав на бігу під стрілковий вогонь, загинувши стоячи з автоматом в руках …
Так трагічно Героїчно загинули наші Воїни…
Тіла вдалось евакуювати через десять днів, а тіло «Єврея» забрали по обміну через декілька місяців, (занадто близько він підбіг до підарів), виявивши в ньому близько 30-ти кульових поранень …
Вічна вам Слава справжні Козаки Українського народу … Слава вам, Героям України, які не пожаліли себе заради нашого майбутнього…
Ми мстимо за вас, і обов’язково здобудемо Перемогу , і пам'ятатимемо вас в Славі у віках …!!!
PS… це моя скорочена версія розвитку подій , зібрана із слів очевидців і учасників бою. Я особисто приймав участь в евакуації тіл …
PPS..
Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах,
Краще кулі в грудях, ніж канчуки по спинах.
О, дивний смак – свободи мить! Вартуєш ти і того,
Щоби вдихнуть-ковтнуть хоч раз й спочити в домовинах.
