Швидше не означає розумніше
Німецькі вчені спростували зв’язок між високим інтелектом та швидкістю мислення
Чи думають розумні люди швидше за інших? Нове дослідження спростовує ідею, що інтелект пов’язаний зі швидким мисленням.
Вчені з проєкт «Людський мозок» Берлінського університету Шаріте та їхні партнери з Університету Помпеу Фабра в Барселоні ставлять під сумнів це переконання, що глибоко вкорінилося.
Про це йдеться у статті «Вивчення того, як структура мережі впливає прийняття рішень для біологічних обчислень» опублікованій у журналі Nature Communications.
Дослідники збудували 650 персоналізованих моделей мережі мозку (BNM). Вони були створені з використанням даних, зібраних у рамках проєкт Human Connectome Project та дозволили команді змоделювати процеси, яким піддається мозок під час вирішення завдань.
Спостереження за симуляцією мозку порівнювалися з емпіричними даними 650 учасників, які пройшли тест на мислення з матрицею Пенна (PMAT), що складається з серії завдань зіставлення зі зразком, котрі ускладнюються. Їхні результати були кількісно виражені у показнику рухливого інтелекту учасників (FI), який можна спрощено описати як здатність приймати важкі рішення у нестандартних ситуаціях.
«Ми виявили, що людям з вищими показниками рухливого інтелекту потрібно більше часу для вирішення складніших завдань порівняно з людьми з нижчим FI. Вони швидше відповідали лише на прості запитання. Спочатку ми спостерігали це у симуляціях, і лише потім побачили, що емпіричні дані учасників, які проходять тести інтелекту, відповідають цій тенденції», — пояснює Петра Ріттер з Університету Шаріте, провідна авторка дослідження.
Лабораторія Ріттер та багато інших дослідницьких груп використовують моделювання мозку на додаток до даних спостережень, щоб розробити теоретичну основу того, як працює мозок. У цьому випадку моделювання використовувалося для визначення зв’язку між функціональними та структурними взаємодіями мозку та когнітивними здібностями. Більш синхронізований мозок краще розв’язує проблеми, але не обов’язково швидше:
«У міру того, як синхронізація знижується, схеми прийняття рішень у мозку швидше роблять висновки, а більша синхронізація між областями мозку дозволяє краще інтегрувати докази у надійнішу робочу пам’ять. Інтуїтивно це не здається дивним: якщо у вас більше часу і ви розглядаєте більше доказів, ви вкладаєте більше ресурсів у розв’язання проблем і знаходите найкращі рішення», — зазначає Ріттер.
Обробка високочутливих даних про мозок відбувалася в безпечному віртуальному дослідному середовищі EBRAINS Health Data Cloud, відомому та доступному світовій науковій спільноті.
Кінцева мета дослідження полягає не в тому, щоб визначити, хто з людей швидше і краще думає. Ідея полягає в тому, щоб зрозуміти, як біологічні мережі ухвалюють рішення. Це необхідно для розробки біотехнологій та інтелектуальних програм. Моделювання процесів мозку під час прийняття рішень є перспективним підходом до створення штучного інтелекту.
«Ми думаємо, що в майбутньому більш реалістичні біологічні моделі можуть перевершити класичний ШІ», — говорить Ріттер.
