Українець Балінський — батько сучасної біології розвитку, який жив у ПАР в часи панування «бурів»
Борис Балінський народився 23 вересня 1905 року в Києві. Але близько 50 років прожив в африканській країні заснованій вихідцями з Європи.
Ми назагал небагато знаємо про українців в Африці, а про українців-науковців в Африці – ще менше.
Втім, на щастя, їхні імена, довго і старанно приховувані за радянської доби, поступово з'являються у нашому інформаційному просторі.
Одним з таких науковців, який тривалий час жив і працював в Африці, є Борис Балінський, який народився 23 вересня 1905 року в Києві.
А закінчив свій земний шлях 1 вересня 1997 року в далекому африканському Йоганнесбурзі в ПАР – країні заснованій бурами (африканерами) – вихідцями з Голландії, Франції та Німеччини, які, зокрема, у 20-сторіччі аж до 1994 року правили ПАР.І завдяки яким ПАР була економічно найбільш розвиненою країною Африки.
Борис Балінський відомий у світі як український та південноафриканський вчений-біолог, ембріолог, ентомолог, професор Київського університету та Вітватерсрандського університету Йоганнесбурга (ПАР), піонер експериментальної ембріології, електронної мікроскопії та біології розвитку, автор всесвітньо відомого підручника «Вступ до ембріології».
Його життя склалося так, що близько 50 років життя видатний вчений прожив в африканській країні.
Надзвичайно здібний юнак Борис Балінський був учнем академіка Івана Шмальгаузена, одного з засновників сучасної синтетичної теорії еволюції.
Лабораторія Шмальгаузена в травні 1923 року. Балінський стоїть праворуч. Шмальгаузен сидить другим праворуч, лівіше від нього гідробіолог Дмитро Белінг, ще лівіше — майбутня дружина Балінського Катерина Сингаївська.
А вже у 28 років Балінський став доктором біологічних наук і професором Київського університету, в 1941 році був призначений професором Київського медичного інституту.
Будинок на вулиці Володимирська в Києві, де мешкав і працював Борис Балінський
Під час другої світової війни в умовах німецької окупації він продовжував працювати у Києві, й, аби врятувати життя, вирішив емігрувати на Захід.
Оскільки його дружина раптово померла на початку 1943 р., в дорогу Борис Балінський вирушив з матір’ю Єлизаветою та 9-річним сином Іваном.
Балінські жили у Польщі, Німеччині, Шотландії, Великій Британії, відтак дослідник переїхав у Південно-Африканську республіку, де проявив себе видатним організатором біологічної науки.
Тож багато років поспіль він був деканом біологічного факультету Університету Вітватерсранда.
Він першим описав десятки видів комах (веснянок, бабок, лускокрилих) з Кавказу і Південної Африки.
«Навчившись досліджувати клітини за допомогою електронного мікроскопа у США, Балінський зумів зазирнути глибше за звичні ембріологам тих років рухи клітин та нарощення клітинної маси», – розповідає про нього фізіолог Олексій Болдирєв у статті «Витертий з історії: хто такий Борис Балінський.
Б.Балінський був одним із перших, хто запровадив електронну мікроскопію біологічних об'єктів у Південній Африці, а також заснував Товариство електронної мікроскопії Південної Африки, де виконував обов'язки президента з 1962 по 1973 рік.
«Саме в цей період Балінський створив найбільшу свою працю. Це був підручник «Вступ до ембріології», в якому він заклав початки сучасної біології розвитку», – наголошує також О.Болдирєв.
Саме по цьому підручнику навчалися біологи, які внесли до експериментальної ембріології методи молекулярної біології й зробили її справжньою «механікою розвитку, гвинтиками якої є білки й гени.
Навчалися в Америці, Британії, Франції, Італії, Іспанії, Японії.
Не можна говорити про ембріональний розвиток тритонів і жаб, риб чи мишей і не згадати Балінського.
Борис Балінський ніколи не забував Київ та Україну, хотів відвідати батьківщину.
Тож, щойно СРСР розпався у 1991 році він приїхав до Києва.
Наступного разу в Україну у 1993 році він приїхав з онуком та подарував Національному природничому музею свою колекцію з 3 тисяч метеликів.
Крім величезної наукової спадщини, він залишив спогади про своє життя в Україні та на еміграції, видані його нащадками англійською.
Його син Іван (Джон) Балінський (1934-1983) продовжив справу батька і став відомим південно-африканським і американським зоологом: працював у Вітватерсрандському, Лондонському, Колумбійському університетах, з 1976 р. до смерті був завідувачем кафедри зоології в університеті Айови.
Попри те, що в Україні ім’я Бориса Балінського ще не досить відоме, в науковому світі воно дуже відоме.
Так, щороку Товариства електронної мікроскопії ПАР проводить лекцію імені Бориса Балінського.
На честь його сторіччя у 2005 році в ПАР було проведено меморіальну конференцію та урочисте засідання Королівського товариства ПАР.
У 2017 році вийшов історичний роман Івана Корсака «На розстанях долі», одним з персонажів якого є Борис Балінський.
