Синєгубов закупив зимові куртки дорожче ніж Яйцев
Кілька днів поспіль триває корупційний скандал із зимовими (чи все ж літніми?) куртками для вояків на замовлення Міністерства оборони.
Не хотів коментувати та розбиратися, хто там кому родич, бо вважаю, що головне у виробі – відповідність якості та ціні, адже й своєї роботи вистачає...
Але до мене, як до власника "Текстиль-Контакту", який виробляв у 2022-му та виробляє зараз, у тому числі зимову форму, звернулося вже багато журналістів з уточненням цін.
Краще всім одразу напишу, а то бувало, що будь-яку відповідь можуть перекрутити чи скоротити, вихолостивши суть, оскільки прикро, коли пишуть про неспроможність українських кравців порівняно з турками чи китайцями.
Це неправда і навіть за рівних умов без жодних преференцій реальні українські виробники легковики ніколи не поступляться внутрішнім ринком, тому нижче викладаю інформація щодо цін...
Отже, 2022-й рік – куртка зимова вітро-волого захисна (КВВЗ); це найскладніший для кравця виріб із двох частин: внутрішньої та зовнішньої курток,
Він поставчався за затвердженим Міноборони ТУ (~ на 60 аркушах, де докладно описані всі лінійні та фізико-механічні показники) із тканин, на які МО давно затвердило свої жорсткі ТУ (це ще 12 листів вимог).
Постачання КВВЗ на замовлення МОУ від моєї компанії (і ще від багатьох великих виробників, яких я знаю, хоч за всіх не скажу) йшли за ціною 2490 грн (включно із ПДВ!).
Спочатку (до стрибка курсу з 28 до 38 грн за $1) це було $88, а для тих, кому платили після 20 липня і до кінця року 2490 грн перетворилися на $65 (і все це із ПДВ, але індексацію ніхто нам не робив).
Закупівлі йшли за спрощеною процедурою – "за терміновою потребою", тож ціни інших постачальників та кількості у відкритому доступі зі зрозумілих причин МО не публікувало.
Тепер рік 2023-й – стараннями Дани Ярової після численних зимово-весняних баталій у травні при МОУ створюється Громадська антикорупційна рада і торги із закритого режиму поступово переходять на "Prozorro".
Влітку почалися торги зимовими куртками, ніхто із турків на них навіть не вийшов, і це зрозуміло, адже очікувана вартість була дуже низькою й у гривнях, а не у валюті, тому передоплата взагалі не передбачалася.
Контракти щодо КВВЗ, тип 1 (за такими ж самими ТУ, як і минулого року) підписуються по 2832 грн (із ПДВ) – це поки що ~ $75 (разом із ПДВ), якщо, звичайно, курс знову не зросте; крім того, розігруються КВВЗ, тип 2 (так звана "штурмова") – там уже нові затверджені ТУ і ця куртка відрізняється тим, що вона йде одним складним виробом, а не двох частин, а тканина верху там із мембранним покриттям (для кращого виведення вологи).
Шляхом подорожчання сировини ці куртки дорожчі у собівартості, ціна її на торгах "Prozorro" – 3273 грн (із ПДВ) при курсі 38 грн за $1 – це вже $86 (із ПДВ, зауважу!).
Далі, щодо турецьких курток – порівнювати КВВЗ, пошиті українськими постачальниками за затвердженими МОУ ТУ, із тим, що через гостру нестачу безпосередньо закуповувалося торік у турків просто неможливо.
Турки постачали за узгодженими "зразками-еталонами" із мінімальним техописом у кілька рядків (або ж навіть сторінок, я не знаю); не лише за якістю, а й за цінами порівняння у будь-якому випадку буде некоректним.
Адже до $86 закупівлі турецької куртки треба додати спочатку 12% мита, а потім 20% ПДВ, які ніхто не скасовував, тому виходить ще +35% до ціни виробу.
При цьому всі ми розуміємо, що торік потужності українських кравців не вистачало (бо капець, як довго затверджувалося бюджетне фінансування та фінальні потреби взимку в результаті озвучили в серпні-вересні), а постачальники турецьких/китайських курток скористалися цим і неслабо заробили.
Українські ж виробники у 2022-му здебільшого спрацювали у кращому разі в нуль чи мінус, бо спочатку через стрибок курсу, а потім втрати від блекауту, купівля генераторів, зростання цін на компоненти та все інше.
Потім на робочій зустрічі міністра оборони у Мінекономіки з українськими кравцями та чоботарями ми дізналися, що вітчизняні виробники закрили 2/3 потреби по речовому майну для МО; хоча при цьому 2/3 оплат пішли на іноземних постачальників за прямими валютними договорами.
Не забуваємо про наші відрахування до бюджету: ми визнали, що з кожного сплаченого нам виробу держава отримує 30% тому у вигляді прямих податків, не кажучи вже про те, що гроші, які залишилися, працюють на нашу, а не китайську чи турецьку економіки!
Хіба що потрапила на очі стаття у "Дзеркалі тижня" з украй цікавою інформацією про одну з поставок військової форми (зимових курток і штанів) вже українською компанією, але за цінами більш ніж вдвічі вищими, ніж їх постачали виробники, які давно працювали на ринку і дорожчали репутацією.
Певно, вони теж могли б скористатися ситуацією, коли наші хлопці мерзнуть і загнути ціни, але цього не зробили, натомість постаралося ТОВ "ЕД'ЮГЕТ", 65% якого належить колишньому міністру МОЗ Максиму Степанову та його дружині.
Це подружжя, як пише "Дзеркало тижня", отримало минулого року 185 мільйонів за постачання форми, і нікому із відомих мені кравців ні раніше, ні потім про цю компанію не чув, але поставили та й поставили.
Однак мені зі спортивного інтересу стало цікаво, чому? І ось у відкритих (!) джерелах знайшов посилання лише на один їхній торішній контракт і виявилося, що вони постачали на Харківську військову адміністрацію на 83 млн КВВЗ (куртка вітро-волога захисна) і ШВВЗ (штани вітро-волого захисні).
Тільки у контракті не зазначено, що виріб повинен відповідати затвердженим МОУ техумовам, тож, підозрюю, там теж незрозуміла якість цих зимових курток та штанів зате із частковою передоплатою та за наступними цінами: КВВЗ – 5284,00 грн (без НДС); ШВВЗ – 3216,00 грн (без НДС).
Нагадую, що основні великі виробники (включаючи "Текстиль-Контакт") до кінця 2022 року постачали цю продукцію (причому відповідно до затверджених Міноборони ТУ) так: КВВЗ 2460,00 грн (із ПДВ); ШВВЗ 1500,00 грн (із ПДВ).
Нехилий навар в "ЕД'ЮГЕТ" виходить; при цьому подивився, що вони тоді ще й на єдиному 2% були, – вміють же люди навіть під час війни нічого не боятися і не соромитися...
Натомість порадувала новина, що тепер на посаду керівника агентства ресурсного забезпечення МО призначено Арсена Жумаділова – зараз він служить у ЗСУ, а раніше керував ДП МОЗ і реально зробив усе, щоби закупівлі медпродукції були зоною без корупції.
Ми у квітні 2020 року, пам'ятаю, виграли перший великий тендер, який вони провели на 200 млн грн на захисні медичні комбінезони, яких на початку епідемії гостро не вистачало.
Стали до роботи, але міністр Степанов зарубав цей контракт і МОЗ безпосередньо закупив китайські комбези вдвічі дорожче – вже за 400 млн, а йому потім постачальники ще й терміни постачання зірвали у рази.
Дуже сподіваюся, перше, що зробить Арсен – наведе порядок із прогнозуванням та плануванням закупівель, адже найбільша проблема для виробників – це коли начебто й потреба є і гроші виділив Мінфін, а терміни – "на вчора"!
Цього року, до речі, знову може повторитися історія з турецькою зимовою формою і не лише з нею, адже на жаль на речове забезпечення у 2023 році Мінфін виділяє гроші дуже і дуже повільно та мало.
За багатьма позиціями з початку року взагалі не було жодної закупівлі, хоча потреби величезні, при цьому багато кравців цього року простоюють.
Тільки потім вдарять морози й знову численні замовники під кінець року намагатимуться встигнути використовувати фінансування, що закінчується 31 грудня і знову "цілком випадково" може виявитися, що встигають лише турецькі компанії...