Сьогодні – перша річниця непоправної втрати, яку зазнали Збройні Сили України
ВЛК, яка продала Луценку довідку про непридатність до військової служби, треба не карати, а, навпаки, нагородити.
Торік підступна доля вирвала з наших лав зірку вітчизняних соцмереж, у минулому – генерального, прости господи, прокурора, а донедавна – скромного заступника начальника штабу 251 окремого батальйону Територіальної оборони Юрія Луценка.
Славний бойовий шлях Юрія Віталійовича пролягав, переважно, у місті Каневі, де Луценко навіть отримав посвідчення учасника бойових дій (мабуть, побився з кимсь у ресторані). Ще наприкінці лютого 2023 року Юрій Віталійович заявляв, що сам Головком ЗСУ Залужний, з огляду на колосальний бойовий досвід Юрія Віталійовича, перевів Луценка з 251 об ТрО у 59 окрему мотопіхотну бригаду та призначив командиром взводу аеророзвідки.
Але коли Залужний, довідавшись, що саме підсунули йому на підпис, цей наказ скасував, Луценко в перших числах березня 2023 року поїхав до Києва, де бігав по телеканалах Порошенка і по три рази на дню розповідав, що Зеленський особисто дав вказівку не пускати Юрія Віталійовича на фронт, куди він рветься всією душею.
Втім, біганина по телестудіях закінчилась, як тільки 251 окремий батальйон отримав бойове розпорядження висунутись з Канева в Бахмут. Юрій Віталійович, якого ця звістка застала в столиці, відмовився повертатись у свою військову частину і на численні телефонні дзвінки колег відповідав, що на фронт він не піде – дурних немає.
Особливе обурення Луценка викликала та обставина, що оперативно-командний пункт батальйону мав бути розташований в самісінькому Бахмуті, куди й повинен прибути заступник начальника штабу.
Ось після цього Юрій Віталійович і захворів. Причому, настільки тяжко, що чесна та непідкупна військово-лікарська комісія визнала його непридатним до військової служби. У березні був придатним, а в липні – вже ні. Ну, що ж, буває. Бо одна справа - знімати постановочні відосики, приїжджаючи на кілька днів з Канева в Часів Яр, до друзів у 205 батальйон, а зовсім інша - воювати. Нехай навіть сидячи в штабі.
Тим не менш, досі лунають голоси з вимогою призначити перевірку обставин, за яких Луценко купив… вибачаюсь, отримав сумнівний висновок ВЛК. Річ у тім, що Юрій Віталійович, дійсно, хворий (вижрати стільки горілки за життя – це вам не жарт), але згідно з класифікатором його не можна направляти в десантно-штурмові війська та морську піхоту. А працювати в штабі батальйону він цілком може. Тим більше, що до його службових обов’язків входило лише виносити порожні пляшки з командного пункту.
Тому дуже прошу політично стурбованих громадян схаменутись: не треба ніяких перевірок. А ВЛК, яка продала Луценку довідку про непридатність до військової служби, треба не карати, а, навпаки, нагородити – за те, що ця комісія звільнила Збройні Сили України від такої ганьби.
