Сьогодні у Польщі постав пам’ятник українському священику-рятівнику Омеляну Ковчу
Він відомий у всьому світі як «парох концтабору Майданек».
Пам’ятник видатному українцю, блаженному священномученику отцю Омеляну Ковчу, відомому як парох концтабору Майданек, встановили у четвер 25 березня на Дорозі мучеників Майданека у Любліні, Польща.
Про це у себе на сторінці у ФБ повідомив нардеп, ексголова Українського інституту нацпам'яті Володимир В'ятрович.
Отця Омеляна Ковча під час Другої світової війни у 1943 році відправили до концтабору Майданек у Польщі, де він виконував душпастирську службу серед ув'язнених різних конфесій, національностей та віросповідань.
В'ятрович поінформував, що рада польського міста Любліна на початку 2018 року одноголосно постановила спорудити пам’ятник українцеві Омеляну Ковчу. Над скульптурою працювали скульптор Олександр Дяченко та архітекторка Марта Дяченко.
Поставили монумент, створений на благодійні внески, поблизу входу до Меморіального комплексу-музею «Майданек».
«На скульптурі польською, українською та на івриті вигравіюваний фрагмент листа отця Ковча, написаного з Майданека до своєї сім’ї. «Ми тут усі рівні: поляки, євреї, українці, росіяни, латвійці та естонці. Я єдиний священник серед них. Навіть не можу собі уявити, як тут буде без мене. Тут я бачу Бога, який є однаковий для всіх нас, незалежно від наших релігійних відмінностей. Можливо, наші церкви різні, але один і той же Великий і Всемогутній Бог веде нас усіх. Коли я відправляю богослужіння, усі моляться. Вони вмирають по-різному, а я допомагаю їм перейти цей малий міст до вічності».
Стараннями родини і митрополита Шептицького Омелян Ковч мав змогу врятуватися.
«Я розумію, що ви стараєтеся визволити мене. Але я вас прошу цього не робити. Вчора вони вбили 50 людей. Якщо мене тут не буде, то хто допоможе їм перейти через ці страждання. Вони підуть по шляху до Вічності з усіма їхніми гріхами і зневірою, котра приведе їх у пекло. А зараз вони ідуть на смерть з високо піднятими головами, залишивши позаду всі гріхи. І таким чином вони попадуть до вічного міста», — також писав Омелян у листі...
Отець Омелян Ковч до останнього дня життя сповідав і причащав в'язнів концтабору, аж 1944 року важко захворів. Проблеми зі шлунком не вдалося приховати від табірної поліції. 25 березня «парох Майданека» помер, його тіло спалено в крематорії.
Відомо також, що в часи творення Української Галицької Армії у 1918 році о. сотник Омелян (Еміліян) Ковч був призначений польовим духовником Бережанського Коша. Молодий тоді о. Ковч був повний енерґії та сил.
На війні одного дня на світанку поляки відкрили вогонь з кулеметів, ґранатометів та крісів. Один вояк був ранений в ногу. Вже розвиднялось, ворожий вогонь слабшав, — бо поляки чекали, мабуть, на підкріплення. Отець Ковч піднявся разом з вояками винести раненого в запілля та передати його у польовий шпиталь для першої допомоги. Всі відраджували о. Ковчеві., бо треба було проскочити простір, приблизно 50 метрів, який був в засягу ворожого вогню. В ночі він був безпечний, але в той час було вже зовсім ясно.
Отець Ковч сказав жартом: «Ви ж знаєте, панове, що я свячений, а свяченого куля так легко не бере»...
